ПДВ зі списання втрат теплової енергії

Щодо нарахування податкового зобов’язання з ПДВ при списанні витрат

Відповідно до п. 187.10 ст.10 ПКУ касовий метод застосовується платниками податку до операцій, зокрема, з постачання теплової енергії, природного газу (крім скрапленого), а пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено електричну та теплову енергію, газ, пар, воду, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважати товаром. 

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та послуг, і складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті). 

Нарахування податкового кредиту з ПДВ здійснюється незалежно від того, чи такі товари та послуги  використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, зняти податковий кредит тому, що ви не використали певну кількість теплової енергії (яку придбали з ПДВ або при виготовленні якої використовувались придбанні з ПДВ товари/послуги), а списали її як втрати, податківці не можуть. З іншого боку, відповідно до п. 198.6 ПКУ податківці можуть не визнати податковий кредит з ПДВ за відсутності чи неналежним чином оформлених підтвердних документів. У вашому випадку -  правильно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної/розрахунків коригування до неї, а також первинних документів на оплату такої теплової енергії, товарів/послуг (оскільки ви використовуєте касовий метод). 

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені терміни зведену податкову накладну за придбаними товарами/послугами (щодо товарів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

І так, якщо підприємством здійснюється списання втрат  теплової енергії, вважається, що  така енергія не була використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому якщо під час придбання або виготовлення такої енергії підприємство мало право на податковий кредит, то підприємство відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою. 

Якщо йдеться про списання придбаної теплової енергії, то податкове зобов’язання визначатиметься виходячи із вартості її придбання. Це податківці роз’яснювали, зокрема,  в ІПК від 25.04.2019 р. № 1841/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

А ось якщо йдеться про списання самостійно виготовленої теплової енергії, можливі два варіанти, про що податківці говорять в ІПК від 26.04.2019 р. № 1858/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/: 

- У разі списання самостійно виготовленої готової продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ст. 198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, а саме виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і частково або повністю використаних для виробництва такої продукції; 

- У випадках, коли особливості обліку та/або специфіка діяльності платника податку не дають можливості визначити таку вартість, донарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ здійснюється виходячи із звичайної ціни самостійно виготовленої продукції, у зв’язку із списанням якої здійснюється таке донарахування.

З іншого боку, якщо такі втрати буде включено до собівартості теплової енергії, яка постачається (реалізується), вважатиметься, що вона була використана оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства і визнавати податкове зобов’язання для коригування податкового кредиту буде не потрібно. Такий підхід пропонують податківці, зокрема, в ІПК №2064/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 10.05.2019 р.

Щодо документів для нормативного списання втрат

В ІПК ДФС України від 29.03.2018 р. № 1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 р. № 1066 «Про визнання деяких актів Української РСР такими, що втратили чинність, та актів Союзу РСР такими, що не застосовуються на території України» низку нормативно-правових актів, які затверджували норми природного убутку продукції (сировини, матеріалів), віднесено до переліку нормативно-правових актів СРСР, що не застосовуються на території України.

Таким чином, з метою визначення податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ при списанні втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні товару, платники податку повинні керуватися чинним законодавством України. При цьому можливості самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природного убутку продукції при розрахунку сум ПДВ ПКУ не передбачено.

Крім того, радять, з питань правильності обчислення норм природного убутку товарів слід керуватися роз’ясненнями, що надаються Мінфіном України. Аналогічну думку виклала у своєму листі від 25.04.2019 р. № 1841/6/99-99-15-03-02-15/ІПК Державна Фіскальна служба України.