• Посилання скопійовано

У звіті №1ДФ неправильно відобразили ІПН: як виправити помилку?

У 2016 р. у звіті №1ДФ неправильно відобразили індивідуальні податкові номери орендодавців (5 осіб). У ІІІ кварталі 2017 р. допущено аналогічну помилку. Згодом помилку виявили. Як правильно вчинити: подавати уточнюючі за 2 періоди чи лише за 2017 р.? Який штраф за невиправлення помилки?

Краще цю помилку виправити за обидва періоди. Помилки можуть бути інформаційними (помилки у реквізитах "Працювало за трудовими договорами (контрактами)", "Податковий номер або серія та номер паспорта", "Ознака доходу", "Дата прийняття на роботу (дд/мм/рррр)/Звільнення з роботи (дд/мм/рррр)") або сумовими (помилки у сумах нарахованого та виплаченого доходу, утриманого податку). 

Невиправлення помилок у даних, що мають інформаційний характер, передбачає накладення штрафу відповідно до п. 119.2 ПКУ, як за подання розрахунку з недостовірними даними. Якщо виправити дані тільки за 2017 рік, то дані звітності за 2016 рік так чи інакше будуть мати помилки й перевірка податківцями цієї  звітності спричинить накладення штрафу – 510 грн (1020 грн у разі повторного правопорушення). Чи застосовуватиметься у цьому разі штраф загалом до всієї сукупності правопорушень чи за кожне окреме правопорушення? Принаймні за результатами податкової перевірки штраф 510 грн (1020 грн) застосовується до загальної кількості порушень (не за кожне окремо взяте порушення) (лист ДФСУ від 02.09.2015 р. №18766/6/99-99-17-02-01-15).

Але не слід забувати, що поки податківці не виявили помилок, податковий агент може їх безболісно для своєї кишені виправити. Таку можливість передбачено ч. 2 п. 119.2 ПКУ: передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності щодо сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. По суті, коли на момент перевірки всі правопорушення усунено і подані неправильні дані уточнено через подання уточнюючих розрахунків або через річний перерахунок ПДФО, то штрафи за п. 119.2 ПКУ не застосовуватимуться.

У разі виправлення помилок у податковій звітності податківці застосовують і адміністративну відповідальність. Про які конкретно правопорушення йдеться? Перше — це неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО під час виплати доходу фізособі, друге — перерахування ПДФО не за рахунок доходу фізособи, а коштами підприємства, і наостанок — неповідомлення або несвоєчасне повідомлення податківцям за встановленою формою відомостей про доходи громадян. Усі ці правопорушення підпадають під дію ст. 163-4 КУпАП із відповідним накладенням штрафу в розмірі від 2 до 3 н. м. д. г. (34 — 51 грн), а у разі повторного порушення — від 3 до 5 н. м. д. г. (51 — 85 грн).

Податковий агент самостійно може виправити помилки у ф. №1ДФ подавши або новий звітний розрахунок або уточнюючий розрахунок. Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого розрахунку однаковий. Вони мають бути заповнені на основі вже поданих податківцям даних і містити нову інформацію щодо тих даних, які уточнюються. У контексті запитання виправити помилки можна подавши уточнюючі розрахунки у розрізі окремих звітних періодів.

Тут важливо розуміти природу помилок щодо неправильного індивідуального податкового номеру орендодавців: помилково вказані коди неіснуючих осіб чи вказані коди реально існуючих осіб, які не є орендодавцями, а є сторонніми особами. Якщо податковий агент припустився помилки в унікальному номері фізособи, то це означає, що зазначено дані іншої особи. Iнша річ, коли у графі 2 наведено абсолютно недостовірні дані, які не стосуються будь-якої фізособи. Ризик застосування штрафу за п. 119.2 ПКУ тут справді є. Але треба уважно проаналізувати питання, чи справді має місце зміна платника податку. У ситуації, коли зазначено податковий номер іншої конкретної людини, накладення штрафу буде цілком обґрунтованим. Це підтверджується і податківцями у "ЗIР".

Виправлення цієї помилки має такий механізм: слід відобразити не всі дані з попереднього податкового розрахунку, а лише інформацію за рядком та реквізитами, які уточнюються (п. 4.4 Порядку №4). Для вилучення помилкового рядка з неправильним податковим номером фізособи треба повторити всі графи такого рядка з форми №1ДФ, яка подана з помилкою, й у графі 9 поставити "1" — на вилучення рядка. Для введення виправлених даних повністю заповнюють усі графи і у графі 9 вписують "0" — на введення рядка.

У "ЗIР"  пояснюється, що у разі подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. №1ДФ та заповнення рядків на вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації та введення нового або пропущеного рядка підсумковий рядок у графах 3а, 3, 4а та 4 не заповнюється.

Інформація щодо військового збору у даному випадку виправленню не підлягає, бо мова йде лише про виправлення індивідуальних податкових кодів, всі сумові показники попередньо були відображені у звітності правильно (а військовий збір і база його нарахування відображається у №1ДФ без деталізації у випадку конкретних фізосіб).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Кловская Юлия

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Договір добровільного медичного страхування і відшкодування працівнику витрат
    ТОВ уклав договір ДМС із страховою компанією. В договорі передбачено можливість відшкодування медичних витрат, понесених працівником, безпосередньо працівнику. Чи є це перепоною для неоподаткування ПДФО та ВЗ суми, яка не перевищує 30% від зарплати? Якщо так і ТОВ чи страхова компанія не буде утримувати ці суми із працівників, а платитиме за рахунок ТОВ/страхової компанії, які ще податки потрібно нараховувати?
    27.03.2024246
  • Чи можна вивчати іноземну мову і не платити податки?
    Компанія оплатила курси англійської мови для працівників. Це вважається додатковим благом з нарахуванням ПДФО і ВЗ з відображенням у додатку 4ДФ. Але коло працівників, які відвідують курси, чітко не визначено, відвідування занять не регулярне, працівники, які відвідують заняття змінюються. Чи можна в такому разі не нараховувати ПДФО та ВЗ, і не відображати у єдиній звітності?
    15.03.202469
  • «Соцпакет» працівникам: що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
    Підприємство бажає надавати працівникам додатковий «соцпакет»: довгострокову медичну страховку, страхування їх життя, компенсацію витрат на харчування, оплату їх проїзду на роботу та додому, оплату фітнес-послуг тощо. Які податки треба буде сплатити з цих видів доходів?
    12.03.202490
  • Чи сплачувати ПДФО та ВЗ з вартості квартири, внесеної до статутного капіталу?
    Фізособа за 700 000 грн придбала квартиру, яку передала як внесок до статутного капіталу ТОВ. Вартість внеску оцінена в 2 000 000 грн. На погляд податкової служби, у фізособи в цьому разі виникає оподатковуваний дохід 1 300 000 грн (2 000 000 — 700 000), з якого слід сплатити ПДФО і ВЗ. Чи права податкова служба?
    28.02.202448
  • Куди платити ПДФО при викупі підприємством земельних ділянок у фізосіб?
    Підприємство викуповує земельні ділянки у фізосіб. Куди сплачувати ПДФО – до бюджету за місцем реєсрації фізособи власника, за місцем знаходження земельної ділянки чи за місцем нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу?
    22.02.20241451