Оподаткування іноземних доходів, отриманих резидентом від продажу нерухомості

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи — резиденти, які отримують іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 цього Кодексу).

Відповідно до п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), що

у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 (17)%.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов'язаний подати до територіального органу Міндоходів України за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку:

податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

поштові податки;

податки на реалізацію (продаж);

інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками відповідно до законодавства іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримано такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами.

Щодо доходів, джерелом виплат яких є Російська Федерація, слід зазначити, що Україна і Російська Федерація є учасницями Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93 р. Відповідно до висновку Мін'юсту України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками таких договорів, на територіях Договірних Сторін мають прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Крім того, згідно з п. 1 ст. 6 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95 р., ратифікованої Законом №369 (набрала чинності з 03.08.99 р.), доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доходи від сільського або лісового господарства), яке міститься в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Враховуючи зазначене, довідка про суму отриманих резидентами України доходів і сплачених податків, видана податковими органами Російської Федерації, не потребує будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем) для цілей п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу.

Водночас відповідно до п. 176.1 ст. 176 цього Кодексу платники податку зобов'язані на вимогу територіального органу Міндоходів України пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів, є платник податку.

Отже, у разі отримання резидентом будь-яких іноземних доходів за межами митної території України сума таких доходів має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуватися за ставками, визначеними ст. 167 Податкового кодексу, при цьому такий резидент зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію.