• Посилання скопійовано

Які наслідки сплати ПДФО на помилковий бюджетний рахунок

Юрособа сплатила ПДФО з дивідендів та за оренду землі на рахунок ПДФО з зарплати. Якщо самостійно подати заяву в ДФС про перерахування з рахунка на рахунок, чи будуть застосовуватись штрафні санкції?

ДФСУ сплату ПДФО на неправильний (помилковий) бюджетний рахунок зазвичай трактують як порушення з відповідними наслідками у вигляді фінансових санкцій.

Цьому можна знайти підтвердження, наприклад, у листах ДФСУ від 20.11.2015 р. №24785/6/99-99-10-03-02-15  та від 21.06.2016 р. №13668/6/99-99-15-02-02-15.

Стверджуючи про наявність порушення, податківці спираються на норми Бюджетного кодексу України, зокрема, на ч. 4 та 5 ст. 45 БКУ, а також Порядок взаємодії органів Держказначейської служби України та органів ДФСУ в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затверджений наказом Міндоходів і зборів України, Мінфіну від 18.07.2016 р. №621.

У листі №24785 ДФСУ зазначає: «Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, а отже не погаситься сума податкового зобов'язання платника податків».

Тож, найімовірніше, податківці трактуватимуть цю помилку як порушення, а саме — як неперерахування (несплату) податку в установлений термін.

Згідно з п. 127.1 ПКУ несплата (неперерахування) податків до або під час виплати доходу тягнуть за собою накладення штрафу на податкових агентів у розмірі 25% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Аналогічні дії, учинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть штраф уже в розмірі 50% від суми податку, утретє та більше — 75% від суми податку.

Окрім того, пп. 129.1.1 ПКУ передбачено, що на суму несплаченого податкового зобов’язання нараховують пеню. У разі самостійного виправлення помилки зі сплати податку на неправильний рахунок пеню слід нараховувати лише у разі, якщо після останнього дня граничного терміну сплати податку на доходи минуло 90 календарних днів.

Гроші, зараховані на невірний бюджетний рахунок, можуть бути зараховані в сплату майбутніх платежів або  повернені  згідно зі ст. 43 ПКУ.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, у якій зазначає напрям перерахування коштів:

  • на поточний рахунок платника податків в установі банку;
  • на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  • повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.3 ПКУ).

Зверніть увагу! Пунктом 43.2 ПКУ визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Договір добровільного медичного страхування і відшкодування працівнику витрат
    ТОВ уклав договір ДМС із страховою компанією. В договорі передбачено можливість відшкодування медичних витрат, понесених працівником, безпосередньо працівнику. Чи є це перепоною для неоподаткування ПДФО та ВЗ суми, яка не перевищує 30% від зарплати? Якщо так і ТОВ чи страхова компанія не буде утримувати ці суми із працівників, а платитиме за рахунок ТОВ/страхової компанії, які ще податки потрібно нараховувати?
    27.03.2024272
  • Чи можна вивчати іноземну мову і не платити податки?
    Компанія оплатила курси англійської мови для працівників. Це вважається додатковим благом з нарахуванням ПДФО і ВЗ з відображенням у додатку 4ДФ. Але коло працівників, які відвідують курси, чітко не визначено, відвідування занять не регулярне, працівники, які відвідують заняття змінюються. Чи можна в такому разі не нараховувати ПДФО та ВЗ, і не відображати у єдиній звітності?
    15.03.202471
  • «Соцпакет» працівникам: що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
    Підприємство бажає надавати працівникам додатковий «соцпакет»: довгострокову медичну страховку, страхування їх життя, компенсацію витрат на харчування, оплату їх проїзду на роботу та додому, оплату фітнес-послуг тощо. Які податки треба буде сплатити з цих видів доходів?
    12.03.202491
  • Чи сплачувати ПДФО та ВЗ з вартості квартири, внесеної до статутного капіталу?
    Фізособа за 700 000 грн придбала квартиру, яку передала як внесок до статутного капіталу ТОВ. Вартість внеску оцінена в 2 000 000 грн. На погляд податкової служби, у фізособи в цьому разі виникає оподатковуваний дохід 1 300 000 грн (2 000 000 — 700 000), з якого слід сплатити ПДФО і ВЗ. Чи права податкова служба?
    28.02.202448
  • Куди платити ПДФО при викупі підприємством земельних ділянок у фізосіб?
    Підприємство викуповує земельні ділянки у фізосіб. Куди сплачувати ПДФО – до бюджету за місцем реєсрації фізособи власника, за місцем знаходження земельної ділянки чи за місцем нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу?
    22.02.20241461