Нерезидентам (фізособі та юрособі) сплачено відсоток від ціни проданого товару: що з оподаткуванням?

Насамперед зазначимо, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 ПКУ.

Первинні документи є підставою для бухобліку господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких наведено в ч. 2 чт. 9 Закону №996. 

Положенням ч. 2 ст. 6 Закону №959 передбачено, що ЗЕД-договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. 

У разі експорту послуг (крім транспортних) ЗЕД-договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у т. ч. в електронному вигляді, за надані послуги. 

Повноваження представника на укладення ЗЕД-договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

 ГУ ДФС у Харківській області в ІПК від 08.04.2016 р. №2124/10/20-40-14-04-12 нагадує, що положення п. 85.2 ПКУ зобов'язують платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 ПКУ платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п. 44.6 ПКУ).

Отже, за відсутності первинних документів (актів виконаних робіт (наданих послуг)), сплаченні нерезидентам суми, вважаються безоплатно наданими.

Щодо доходу нерезидента – юрособи 

Відповідно до пп. 134.1.3 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ПКУ, з джерелом походження з України.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 141.4 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (пп. 137.3 ПКУ).

В пп. «ї» пп. 141.4.1 ПКУ встановлено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. 

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого ним від провадження господарської діяльності (у т. ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок. Утриманий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Крім того, нормами п. 140.5.10 ПКУ передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб).

За наявності первинних документів під час виплати доходу нерезиденту – юрособі слід звернути увагу, що до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, також є: 

- проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента за ставкою 18% (пп. «а» пп. 141.4.1 ПКУ);

- інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента, що оподатковуються за ставкою в розмірі 15% (пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ)".

- доходи за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час виплати яких сплачується податок за ставкою 20% суми таких виплат за власний рахунок (пп. 141.4.6 ПКУ).

Докладніше про те, коли сплатили податок на доходи нерезидента, але не відобразили у декларації з прибутку: як виправити? див. тут https://consulting.dtkt.ua/uk/taxation/profits-tax/13072

Щодо доходу нерезидента – фізособи 

Відповідно до п. 163.2 ПКУ об'єктом оподаткування ПДФО нерезидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (пп. 168.4.1 ПКУ).

В пп. 170.10.1 ПКУ передбачено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів.

Крім цього, фізична особа-нерезидент, яка планує отримувати доходи від підприємств, що знаходяться на території України, повинна отримати реєстраційний номер облікової картки платника податку шляхом подання відповідному контролюючому органу облікової картку фізичної особи-платника податків (за формою №1ДР).

Отже, кошти, які виплачуються юридичною особою - резидентом без наявності первинних документів, що підтверджують надання таким нерезидентом послуг, включається до доходу таких фізичних осіб як додаткове благо та оподатковується ПДФО 18% та військовим збором 1,5%.

Також читайте:

Додаткове благо для засновника-нерезидента https://consulting.dtkt.ua/uk/taxation/pdfo/13910

ПДФО та військовий збір: у які строки та до якого бюджету сплачується? https://consulting.dtkt.ua/uk/taxation/pdfo/13021

Дохід фізособи - нерезидента за договором ЦПХ оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ https://consulting.dtkt.ua/uk/taxation/other/9512

Сплатили податок на доходи нерезидента, але не відобразили у декларації з прибутку: як виправити? https://consulting.dtkt.ua/uk/taxation/profits-tax/13072