Грошовий подарунок для працівників та непрацівників: яке оподаткування?

Відповідно до абз.2 пп. 174.6 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юрособою або ФОП, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага.

Скористатися нормою пп. 165.1.39 ПКУ щодо не оподаткування 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), не вийде, адже в кінці цієї норми чітко вказано: «за винятком грошових виплат у будь-якій сумі». Тобто грошовий подарунок оподатковується у повній сумі, тобто 100%. Тобто подарунки у грошовій формі оподатковуються ПДФО і ВЗ у загальному порядку. Про це податківці зазначали тут.

За якими ж правилами проводиться оподаткування? Вважаємо, що тут все залежатиме від оформлення.

Варіант 1. Якщо грошовий подарунок надається всім або більшості працівникам, то оформити його надання можна у вигляді премії (одноразове заохочення, не пов’язане з конкретними результатами праці).

Згідно з пп. 2.3.2 Інструкції №5, така грошова премія-подарунок є складовою фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат, а тому роботодавець відобразить суму нарахованої (виплаченої) премії з ознакою доходу «101» у формі №1ДФ. Оподаткування звичайне – утримуємо 18% ПДФО та 1,5% ВЗ із суми всієї зарплати, до якої й входить грошовий подарунок. Втім, у такому разі на вартість грошового подарунку слід нарахувати 22% ЄСВ (пп. 2.3.2 Інструкції № 5, підатегорія 201.03 ресурсу «ЗІР»).

Варіант 2. Якщо ж грошовий подарунок надаватиметься декільком (одному, двом, трьом) працівникам, то можна такий дарунок оформити у вигляді надання нецільової благодійної допомоги. До речі такий варіант оформлення також підійде й для непрацівника підприємства. У такому разі згідно з пп. 170.7.3 ПКУ, якщо сума такої допомоги, наданої роботодавцем-резидентом своєму працівнику, не перевищить сукупно за звітний рік величину, що дорівнює граничному розміру доходу, визначеному згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (у 2020 році — 2940 грн), то вона не обкладатиметься ПДФО та ВЗ.

А ось якщо сума вище, з’явиться оподатковуваний дохід на підставі пп. 164.2.20 ПКУ й тільки на суму перевищення (див. лист ДФСУ від 24.06.2016 р. № 14009/6/99-99-13-02-03-15).

У формі №1ДФ не оподатковувану частину допомоги показують із ознакою доходу 169, а оподатковувану – 127.

Що стосується ЄСВ, то вона є різновидом матеріальної допомоги разового характеру і не включається до фонду оплати праці на підставі п. 3.31 Інструкції № 5. Крім того, така допомога вказана в п. 14 розд. I Переліку № 1170 серед виплат, з яких не стягують ЄСВ. Тобто нараховувати ЄСВ на нецільову благодійну допомогу не доведеться. У Звіті з ЄСВ нецільову благодійну допомогу не відображаємо.

Що стосується не працівників, то оскільки вони не перебувають у трудових відносинах із надавачем допомоги, то ЄСВ тут також немає.

Варіант 3. Ще, як варіант, є видача грошового подарунку як надання безповоротної фіндопомоги. Відповідно до пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі, оподатковують ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5% як дохід у вигляді додаткового блага. До речі цей варіант прийнятний й для не працівників підприємства. Ознака доходу 126.

Нагадаємо, що згідно з пп. 14.1.257 ПКУ фінансова допомога надається на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Що стосується ЄСВ, то не є базою нарахування ЄСВ сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах (підкатегорія 201.03, «ЗІР»).