• Посилання скопійовано

В один день отримали 50 тис грн ПДФ та видали цю ж суму під звіт: чи діє готівкове обмеження?

Готівкове обмеження у 50 тис. грн з однією фізичною особою застосовується на вхідні касові документи і вихідні разом? Якщо особа внесла в касу поворотну фіндопомогу 50 тис. грн і в той самий день їй видали кошти під звіт 50 тис грн це є порушення?

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами не повинна перевищувати 10 тис. грн. Для розрахунків підприємства або підприємця з фізичними особами, а також фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, – 50 тис. грн (п. 6 Положення № 148).

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Тож, виходячи із вищесказаного, під обмеження потрапляють всі готівкові розрахунки, здійснені протягом одного дня із одним СГ/фізособою й неважливо розрахунки оформлені одним платіжним документом чи декількома.

Відповідно до роз’яснення податківців у підкатегорії 109.13 ресурсу «ЗІР»[1]  на питання: «Чи вважається порушенням граничної суми розрахунків, якщо сукупний розмір готівки, яку протягом одного дня суб’єкт господарювання приймає від фізичної особи та видає такій особі, перевищує 50000 грн.?» приймання суб’єктом господарювання протягом одного дня від фізичної особи та видача такій особі готівки в сукупному розмірі, який перевищує 50 000 грн., вважається порушенням граничної суми розрахунків.

Тобто  «готівкові» обмеження, встановлені Положенням № 148, застосовуватимуться «в обидві сторони».

Залишилося з’ясувати  одне питання.

 

Чи є операції із отримання поворотної фіндопомоги та видачі коштів під звіт  готівковими розрахунками, на які поширюються обмеження в сумі для Положення №148?

Згідно з пп.5 п.3 р.І Положення №148 готівкові розрахунки/розрахунки готівкою - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно п. 8 р. І Положення № 148 обмеження, установлені в пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються:

 

1) розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

 

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

 

3) використання готівки, виданої на відрядження;

 

4) виплат, пов'язаних з оплатою праці;

 

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої статті 24 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України.

 

Як бачимо, поворотна фінансова допомога (або позика) у цих виключеннях не згадується.

Податківці в індивідуальній консультації від 09.07.2018 р. №3010/6/99-99-14-05-01-15/IПК та від 30.08.2018 р. № 3780/ІПК/06-30-14-06-16 зазначають, що готівкове обмеження в 50 тис. грн стосується лише готівкових розрахунків між суб'єктом господарювання та фізособою за товари, роботи, послуги. Тобто при виплаті заробітної плати чи отриманні/поверненні поворотної фінансової допомоги такі обмеження не застосовуються.

Проте Нацбанк (лист від 22.05.2018 р. №50-0007/28247 та від 07.02.2018 № 50-0007/7855) вважає, що обмеження в 50 тис. грн стосується всіх готівкових розрахунків. Якими є платежі готівкою госпсуб'єктів і фізосіб за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги), а також за операціями, безпосередньо не пов'язаними з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (це термін, який міститься у пп. 5 п. 3 Положення №148). Тобто вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участю суб'єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов'язані з оплатою праці. Хоча вже сумські податківці в консультації від 14.08.2018 р. №3531/IПК/18-28-14-06-31, від 14.08.2018 р. №3531/ІПК/18-28-14-06-31 зайняли позицію Нацбанку з цього питання.

З іншої сторони, податківці на питання: «Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 50000 грн., на розрахунки СГ з ФО при отриманні та поверненні поворотної фінансової допомоги?» (підкатегорія 109.13 ресурсу «ЗІР») відповідають, що щодо операцій між суб’єктом господарювання та фізичними особами з отримання та повернення поворотної фінансової допомоги, зазначаємо, що Положення № 148 не визначає питання поширення його норм на такі операції. Враховуючи викладене, для отримання роз’яснення з порушеного питання необхідно звертатись до НБУ як до розробника Положення № 148».

А що НБУ говорить – ми знаємо із вищевказаних листів. Втім, ДПСУ, яка й накладає штраф за порушення готівкових обмежень, сама для себе не знайшла однозначної відповіді, судячи із різних ІПК.

 

Щодо видачі готівки під звіт, ситуація складніша. Як бачимо, у переліку зазначено виключення «використання готівки, виданої на відрядження», проте при цьому не говориться про видачу такої готівки працівнику. То чи діє це обмеження на видачу коштів під звіт?

З одного боку, податківці раніше висловлювали думку, що встановлені НБУ готівкові обмеження поширюються в тому числі й на видачу та повернення коштів під звіт (листи ГУ ДФС у Сумській області від 18.07.2018 р. 3158/ІПК/18-28-14-06-31, від 14.08.2018 р. №3531/ІПК/18-28-14-06-31).

З іншого боку, можна знайти й позитивну судову практику з цього питання. Судова практика говорить, що видача готівки працівникам під звіт не є платежем підприємства, а також готівковим розрахунком. І оскільки визначення готівкових розрахунків у Положенні № 148 практично повністю повторює визначення із старого «касового» Положення, цей аргумент, як і раніше, актуальний (див. ухвалу ВАСУ від 21.06.2016 р. № К/800/44326/15 www.reyestr.court.gov.ua/Review/58463663 , ухвалі Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2017 р. у справі № 806/292/17  www.reyestr.court.gov.ua/Review/68622094 )..

Виходить, що на сьогодні це питання остаточно не врегульоване. і, якщо операція вже проведена, то можна озброїтись аргументами на користь того, що такі виплати під готівкові обмеження не потрапляють. Хоча, звісно, краще до спору не доводити.

 

Чим загрожує перевищення суми готівкових розрахунків?

З одного боку, фінансові штрафи за порушення касової дисципліни наразі не встановлено. Ми про це писали тут https://news.dtkt.ua/state/laws-and-regulations/56006

З іншого боку, адміністративну відповідальність ніхто не скасував. 

 

Статтею 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 НМДГ, а це від 1700 до 3400 грн.

Дія, передбачена ч. 1 ст. 163 прим. 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ, а це від 8500 до 17000 грн.

Відмітимо, що відповідальність звичайних фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено (підкатегорія 109.21 ресурсу «ЗІР»). Але таку відповідальність несуть не тільки посадові особи платника (при повернення фіндопомоги), а і посадові особи одержувача цих коштів (при отриманні фіндопомоги), якщо при цих операціях було перевищено обсяг граничних сум розрахунків готівкою.

Органи доходів і зборів, а наразі це ДФС, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків згідно з ст. 163 прим.15 КУпАП та мають право складати протоколи про правопорушення, тобто накладають адмінштраф, згідно з ст. 234 прим. 2 КУпАП.

 

Чи можна уникнути адмінштрафу, якщо порушення давнє?

Ч. 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді).

Податківці у ситуації із порушенням готівкових обмежень намагаються говорити про триваючі правопорушення, щоб мати можливість застосувати адмінштрафи.  Втім, судові органи не погоджуються із ними (див. постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 р. у справі № 203/28/17 (2-а/0203/31/2017) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65227182 , ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 р. у справі № 761/25397/16-а http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66192302 ).

Втім, задати уникнення непорозумінь від ДПСУ та можливої судової тяганини, радимо все ж таки базові обмеження, встановлені Положенням № 148, не порушувати.



[1] Наразі це роз’яснення переміщено до розділу «Не чинних» у зв’язку із набранням чинності окремих норм постанови НБУ від 07 травня 2020 року № 59 «Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».  Втім, вважаємо, що зміни не торкнулися суті відповіді, а отож, вона невдовзі знову має з’явитися у розділі «Чинні».

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202465
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202464
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024276
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024506
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023259