• Посилання скопійовано

Нерезидент не визнає інвойс: що робити, якщо раніше була передоплата?

Підприємство (дохід 120 млн грн) надає IT-послуги нерезиденту. Інвойс є і договором і первинним документом у випадку його оплати. Втім, було домовлено спочатку пересилати передоплату по проформі (без прив’язки до якоїсь послуги), а потім «вибирати» оплату наданими послугами, виставлявши інвойси. Договірні відносини припинилися, нерезидент не визначає інвойси, які по сумі дорівнюють раніше отриманій передоплаті. Що робити в обліку?

Консультант вважає, що в обліку будуть різні наслідки в залежності від того, яку позицію подальших взаємовідносин прийме резидент, зважаючи на відсутність окремого договору про надані послуги.

Варіант 1. Резидент доводитиме, що надані послуги вже оплачені раніше отриманою передоплатою.

Наразі є роз’яснення фахівці Мінфіну з приводу того, що рахунок-фактура (інвойс) є первинним документом в разі його оплати, тобто коли передача послуг та їх оплата відбуваються одночасно (лист Мінфіну України від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339). Ситуації коли ж, спочатку була отримана передоплата, а з часом надані роботи закриваються раніше отриманою передоплатою – поки що немає. Із цього приводу можете отримати власну ІПК.

Втім, вважаємо, якщо в інвойсі прописати, що оплата за послуги по переліку «А» враховується в рахунок отриманої раніше передоплати по відповідних проформах, то такий документ є одночасно для визнання дебіторської заборгованості та доходу (Дт 362 Кт 703), а також закриття такої заборгованості (Дт 681 Кт 362). Адже інвойс по суті вже оплачений.

Не вийде закрити заборгованість (Дт 681 Кт 362) лише у випадку отримання офіційного листа-претензії від нерезидента про те, що він не погоджується, що певні послуги (має бути певний перелік послуг) не отримані ним.  Й далі вирішувати це питання в судовому порядку (строк позовної давності становить 3 роки для послуг). Незважаючи на те, що доступ до доказової бази закритий, втім докази, як Консультант розуміє все-таки є, то в судовому порядку незалежні судові експерти (судова тяганина за загальним правилом має відбуватися за місцем отримувача послуг, втім все же залежить від країни нерезидента) мають отримати дані зі такого серверу, також буде відомо, якщо дані будуть стерті із серверу. Резиденту ж радимо максимально документально озброїтися, що послуги надавали та передавалися (наприклад, переписка електронна й т.п.).

Втім, вплив із податку на прибуток все одно буде, адже до фінрезультату потрапить як дохід від наданих послуг (Кт703), так і собівартість наданих послуг (Дт 903).

 

На замітку!

Згідно з п.7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду  одночасно  з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати на заробітну плату працівників, що були задіяні в надані послуг, як раз й покликані на отримання доходу від їх надання, тому такі витрати мають прив’язку до періоду отримання доходу.

 

Якщо в інвойсах не обумовлювати, що вони вже оплачені (в інвойсах є графа про Умови розрахунку та передачі послуг), то дійсно в обліку виникають різні заборгованості, які закриються лише, якщо отримати додатковий документ про погодження, що раніше отримана передоплата за послуги із переліку «А» закривається в рахунок отриманих послуг із переліку «Б». У такому разі в обліку буде визнаний дохід від наданих послуг та собівартість наданих послуг, а також буде наявна як кредиторська (Кт 681), так і дебіторська заборгованість (Дт 362).

Резерв сумнівних боргів (Дт 944 Кт 38) створюється під сумнівну заборгованість.  Згідно з п.4 П(С)БО 10 сумнівний  борг  -  поточна  дебіторська заборгованість, щодо якої  існує  невпевненість  її погашення боржником.

Мінфін у листі від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021 надав роз’яснення, що підставою для визнання боргу сумнівним та наступного створення резерву сумнівних боргів може бути наявність обставин, що засвідчують, та професійних суджень, які підтверджують невпевненість одержання доходу (непогашення дебіторської заборгованості).

Крім того, у прикладі 4 до П(С)БО 10 як підстава для визнання боргу сумнівним надається інформація про порушення судом справи про банкрутство векселедавця, яка стала відомою підприємству-векселедержателю.

Підприємство у наказі про облікову політику може також навести критерії, які дають змогу бухгалтеру обґрунтовано вважати певну поточну дебіторську заборгованість сумнівним боргом. Наприклад, підприємство у наказі про облікову політику може установити, що сумнівним боргом вважається поточна дебіторська заборгованість, оплату якої прострочено на 30 і більше днів або на 180 днів і більше тощо.

Тобто, якщо в наказі про облікову політику прописано, що оплата прострочена на 30 днів, то тоді заборгованість є сумнівною, а від так у такому звітному періоді слід створювати резерв сумнівних боргів (аби все потратило до одного звітного періоду – й інвойси й прострочка в 30 днів мають бути враховані в одному кварталі).

Втім, оскільки відповідно до умов питання підприємство застосовує податкові різниці (адже має річний дохід більше, ніж 120 млн грн), то на створення резерву ніяк не вплине по сплату податку на прибуток, тобто ніякої оптимізації із цього податку на буде. Адже підприємства з доходом більше 20 млн грн зобов’язані застосовувати податкові різниці, тоді як відповідно до пп. 139.2.1 та 139.2.2 ПКУ фінрезультат до оподаткування, сформований за правилами бухгалтерського обліку:

  • збільшується – на суму витрат звітного періоду на формування резерву за правилами П(С)БО або МСФЗ (оборот за Кт 38) і суму дебіторської заборгованості, списаної понад суму резерву (проведення Дт 944 – Кт 34, 36, 37);
  • зменшується – на суму резерву, відкоригованого у бік зменшення (проведення Дт 38 – Кт 719), і на суму списаної заборгованості, яка відповідає вимогам з пп. 14.1.11 ПКУ.

Отже, ці коригування, по суті, нівелюють створення резерву сумнівних боргів. Тобто все одно в обліку виниками прибуток від наданих послуг (закриття Кт 703 та Дт 903). При їх застосуванні сума безнадійної заборгованості зменшить об’єкт обкладення податком на прибуток тільки в тому періоді, коли вона буде визнана безнадійною (незалежно від того, буде сформовано резерв у бухобліку чи ні).

Що стосується раніше отриманої передоплати, то вона «висітиме» або до пір поки не буде вирішена її подальша доля із нерезидентом (як зарахування в рахунок вже наданих послуг, як оплата в рахунок інших послуг, або повернення), або не пройде 3 роки й підприємство спише таку заборгованість (Дт 681 Кт 717).

При такому підході слід уважно переглянути звітні періоди отримання передоплати, та відповідно списання заборгованості. Аби оптимізувати податок на прибуток слід максимально, аби дохід від списання заборгованості по отриманій передоплаті перекривався дебіторською заборгованістю, списаною за рахунок резерву. Втім, як не крути, та податок на прибуток із прибутку за надані IT-послуги доведеться сплатити. Більше того, через недосконале документальне оформлення не виключаємо, що у перевіряючих можуть виникнути питання щодо періодів надання послуг.

 

Варіант 2. Резидент «забуває» про інвойси та отримує від нерезидента вимогу повернути передоплату

При обранні такої поведінки резидент доводить, що має договірні відносини із нерезидентом (наприклад, ЗЕД-договір може укладатися шляхом обміну електронними повідомленнями (ч. 2 ст. 6 Закону про ЗЕД). Резидент розпочав надання послуг, втім нерезидент бажає розірвати договір. У такому разі за загальними нормами ЦКУ замовник може вимагати повернення передоплати, але він повинен оплатити те, що вже виконано виконавцем, тобто відшкодувати виконавцеві фактично понесені витрати. На практиці виконавець повертає замовнику різницю коштів між отриманою сумою передоплати і погодженою сумою відшкодування понесених витрат, що знову таки треба документально засвідчити. Про це ми роз’яснювали тут https://consulting.dtkt.ua/ru/state/other/6541

Втім, тут можуть виникнути питання щодо періодів надання послуг. Й що вважати завершенням надання послуги, а що вважати ще процесом надання послуги. На жаль, у зв’язку із відсутністю повноцінного окремого договору по наданню послуг важко спрогнозувати ризики від ДФС.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202447
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202452
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242