• Посилання скопійовано

Збільшення статутного капіталу імпортованим обладнанням

Компанія-засновник, яка є нерезидентом, вносить до статутного капіталу дочірньої компанії (резидента) виробниче обладнання. Обладнання ввезене на територію України зі сплатою митних платежів та ПДВ. За яким курсом слід приймати до обліку таке обладнання? Як обліковувати витрати на сплату митних платежів та ПДВ? Чи потрібно повідомляти ДФСУ про цю операцію?

Відповідно до п. 10 П(С)БО 7 первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7.

Тож в даному випадку вартість обладнання визначається виключно засновниками на власний розсуд. Це рішення оформлюється протоколом загальних зборів засновників, де буде вказано інформацію про обладнання, що вноситься в статутний капітал, та його вартість, погоджена засновниками.

При визначенні вартості обладнання засновник може приймати до уваги таке:

  • Вартість цього обладнання за даними компанії – засновника, яка є нерезидентом.  Оскільки ця вартість виражена у валюті, то засновник також самостійно може вирішити, за яким курсом перераховувати ці витрати у гривню. Може застосовуватися як офіційний курс НБУ, так і комерційні курси банків України;
  • Витрати на транспортування обладнання та інші витрати, передбачені п. 8 П(С)БО 7;
  • Суми «імпортного» ПДВ не включається до первісної вартості обладнання лише в тому випадку, якщо цей ПДВ відшкодовується підприємству у вигляді податкового кредиту (цей податковий кредит відображається у рядку 11 декларації з ПДВ).  Якщо підприємство – неплатник ПДВ або не має права на податковий кредит за «імпортним» ПДВ, воно включає суму сплаченого на митниці ПДВ до первісної вартості обладнання.

Виходячи з цих обставин, засновник самостійно на власний рорзсуд визначає вартість обладнання.

Формування статутного капіталу основними засобами – обладнанням – відображається в обліку записом: Дт 104 Кт 46. 

Об’єктом оподаткування відповідно до п. 22.1 ПКУ можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну 09.12.2011 р. №1588) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізособи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Якщо це обладнання не спричиняє виникнення податкового обов’язку (наприклад, такий обов’язок спричиняє придбання або оренда земельних ділянок, нерухомого майна, придбання легкових автомобілів і т.п.), то форму №20-ОПП подавати не потрібно.  Зокрема, податковий обов’язок не виникає при отриманні виробничого обладнання як внеску до статутного капіталу.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202450
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024232
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024471
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023239
  • Якими документами підтвердити витрати для інвестиційного прибутку за п. 141.4 ПКУ
    Якими документами підтверджуються витрати для визначення інвестиційного прибутку відповідно до п. 141.4 ПКУ, якщо як продавець, так і покупець корпоративних прав — юрособи-нерезиденти? Чи достатньо буде виписки з рахунку щодо понесених витрат на придбання/отримання корпоративних прав?
    16.08.202395