Головна Усі консультації Держрегулювання ЗЕД

Імпорт та експорт обладнання без ввезення його в Україну: що з оподаткуванням?

Резидент України закуповує обладнання в Італії для постачання його у Грузію. Разом з постачанням обладнання також виконуються роботи щодо його встановлення на території Грузії. Які особливості такої операції та як вона оподатковується ПДВ?

Незважаючи на те, що у світлі митного законодавства зазначені операції не будуть відповідати митним режимам імпорту (ст. 74 МКУ) та експорту (ст. 82 МКУ), враховуючи норми Закону про ЗЕД, такі операції мають усі ознаки зовнішньоекономічної діяльності. Закон про ЗЕД під імпортом розуміє купівлю українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами. Під експортом — продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Отже, здійснювати імпорт без ввезення, а експорт — без вивезення, тобто коли товар не перетинає митного кордону України, не заборонено законодавством України.

 

Валютний контроль

Строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів установлені Законом про розрахунки в інвалюті. Розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону про розрахунки в інвалюті, здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Причому у п. 2 Порядку №1392 зазначено: «строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за ЗЕД-договорами не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу на користь нерезидента».

Це означає, що у разі сплати авансу постачальнику-нерезиденту експортну операцію треба завершити не з дати відвантаження товару покупцю-нерезиденту, а з дати сплати авансу постачальнику.

Нагадаємо, що порушення резидентами зазначених строків, відповідно до ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у валюту України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Усе про ЗЕД, імпорт і експорт
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Враховуючи, що це зовнішньоекономічна діяльність, операції підпадають під валютний контроль. Відповідно до п. 1.10 Інструкції №136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань та за виконання певних умов щодо взаєморозрахунків між сторонами.

Враховуючи особливість таких операцій, зокрема імпорту, суб'єкт ЗЕД не матиме митної декларації. У ст. 2 Закону про розрахунки в інвалюті сказано, що умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються Порядком №1392. А п. 3 Порядку №1392 установлено, що імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:

  • зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України (випадок, який розглядається у запитанні);
  • подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Нацбанком. Такими документами, як зазначено у п. 3.6 Інструкції №136, є договори (контракти, угоди), інші форми документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Пункт 3.6 Інструкції №136 уточнює, що контроль за експортною операцією (за якою товари, придбані резидентом за імпортним договором без їх увезення на митну територію України, перепродаються нерезиденту), покладається на той банк, через який здійснювалася оплата зазначеного імпортного договору.

 

Бухоблік

Якщо імпортна операція відбувається за фактом передоплати постачальнику, то відповідно до п. 6 П(С)БО 21 оприбутковувати товар треба за аналогічним курсом НБУ, що діяв на початок дня дати сплати авансу. Фактично саме ця сума у майбутньому і буде відображена у складі собівартості товару.

Дата оприбуткування товару визначається за умовами, прописаними у договорі з постачальником-нерезидентом, адже перехід права власності на товар може відбутися не лише за датою відвантаження. На дату переходу права власності на товар покупцю-нерезиденту собівартість товару списується та відображається на субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Якщо першою подією є не передоплата, а поставка, то товар оприбутковується за курсом НБУ на дату поставки, що буде підтверджено первинними документами на товар. У цьому разі виникає заборгованість перед постачальником-нерезидентом, яка є монетарною статтею.

Отже, на дату розрахунків або на дату балансу треба визначати курсові різниці з використанням валютного курсу на відповідні дати. Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Такі курсові різниці є різницями від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність та відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) на субрахунках 714 (945).

Якщо за експортною операцією оплата від покупця-нерезидента на дату відвантаження не надійшла, то дебіторська заборгованість за відвантажені товари є монетарною статтею, яка підлягає перерахунку в бухобліку на дату балансу та на дату здійснення розрахунків за курсом НБУ на ці дати.

А от сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від покупця-нерезидента у рахунок платежів за товар відповідно до п. 6 П(С)БО 21 при включенні до складу доходу звітного періоду, перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. Отже, якщо від нерезидента-покупця була отримана передоплата, то при визначенні суми доходу від реалізації товару враховується курс НБУ на дату отримання передоплати. Але датою визнання доходу буде дата переходу права власності на товар.

Щодо дати надходження виручки в іноземній валюті для визнання суми доходу, то це є дата надходження коштів на розподільчий рахунок резидента, який здійснив експортну операцію. Пояснюється це тим, що План рахунків з 24.07.2015 р. доповнено субрахунком 316, який призначено для обліку коштів в іноземній валюті, у т. ч. коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства.

 

Податковий облік

Щодо оподаткування цих операцій податком на прибуток слід урахувати норми пп. 134.1.1 ПКУ. Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці.

Якщо підприємство зобов'язане чи добровільно прийняло рішення застосовувати різниці, відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, при визначенні суми витрат у податковому обліку слід взяти до уваги норми пп. 140.5.4 ПКУ.

Під час здійснення деяких імпортних операцій треба пам'ятати про особливий порядок їх оподаткування, якщо однією зі сторін є:

  • нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до Переліку від 27.12.2017 р. №1045, або
  • нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку від 04.07.2017 р. №480. До цього переліку входять деякі організаційно-правові форми нерезидентів Італійської Республіки, тож потрібно звернути увагу на це, і якщо італійська компанія входить до цього переліку, резиденту слід буде робити коригування фінрезультату за пп. 140.5.4 ПКУ.

Коригування шляхом збільшення фінрезультату до оподаткування в цьому разі відбувається збільшенням на суму 30% вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів із таким особливим статусом. Коригування — збільшення фінрезультату — слід зробити за всією сумою придбаних товарів у звітному періоді за договірною вартістю, зазначеною у первинних документах. Такі коригування будуть відображені у рядку 3.1.7 додатка РІ, який сформує загальну суму рядка 03 декларації з прибутку.

Зверніть увагу, що вимоги пп. 140.5.4 ПКУ можуть не застосовуватися, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, які подаються згідно зі ст. 39 ПКУ, або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Це означає, що для того, щоб не коригувати вартість італійського обладнання на 30%, можна сформувати документацію відповідно до пп. 39.4.6 – 39.4.9 ПКУ. Обгрунтування ціни за допомогою такої документації звільнить резидента від коригування прибутку за пп. 140.5.4 ПКУ.

Якщо платник податку на прибуток визначає об'єкт оподаткування на підставі фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства, і не здійснює коригування на різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ, норми пп. 140.5.4 ПКУ на нього не поширюються.

Щодо ПДВ зауважимо, що операції імпортутоварів  без ввезення та їх експорту без вивезення не є об'єктом оподаткування ПДВ. Адже, згідно з п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України.

Також слід узяти до уваги таке. Якщо платник ПДВ поніс певні витрати з ПДВ, пов'язані з імпортом та експортом зазначених товарів, він ураховує норми п. 198.1 та п. 198.5 ПКУ. За п. 198.1 ПКУ всі придбання з ПДВ відображаються у складі ПК, а в періоді продажу товару за межами митної території України за п. 198.5 ПКУ нараховується ПЗ.

Щодо робіт, що виконуються  власними силами по встановленню обладнання в Грузії, яке купується у резидента Італії, слід взяти до уваги пп. «г» 186.2.1 ПКУ: «місцем постачання таких робіт є місце фактичного постачання робіт, пов'язаних з рухомим майном, а саме «інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном». Якщо це місце постачання робіт знаходиться за межами митної території України, то ці операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / ЗЕД
Теги:
Експорт , Імпорт , Митниця , ПДВ , Податок на прибуток , ЗЕД , Облік , Мито

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі