Придбання запчастин: ремонт чи модернізація?

З 01.01.2015 р. у ПКУ відсутній так званий 10-відсотковий ліміт, який передбачав можливість включення до складу витрат для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (тобто в податковому обліку) витрат на ремонт та інші поліпшення основних засобів у межах 10% залишку балансової вартості усіх груп основних засобів на початок звітного року.

Таким чином, визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (податковий облік) щодо ремонтів і поліпшень на сьогодні повністю відповідає даним бухобліку з тією відмінністю, що в податковому обліку невиробничі ОЗ не амортизуються. Але врахування таких різниць обов’язково стосується лише платників, для яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухобліку за останній рік перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ).

Щодо бухобліку, то відмежовуючи поліпшення від інших ремонтів, бухоблік базується на критерії збільшення економічних вигод, що є предметом професійного судження адміністрації підприємства і є доволі суб'єктивним. 

Так, згідно з п. 15 П(С)БО 7, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта ОЗ в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо), та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

На противагу цього, відповідно до п. 14 П(С)БО 7, первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання. Згаданий пункт 14 П(С)БО 7 вказує на приклади поліпшень – модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо. Приклади поліпшень ОЗ наводяться у п. 31 Методрекомендацій № 561. 

Згідно з п. 29 Методрекомендацій № 561, рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Обираючи відповідну позицію: чи є ремонт поліпшенням, підприємство виходить з того, як воно бажає використовувати об’єкт основних засобів у подальшому. Якщо вирішено, що відповідний ремонт здійснено для підтримання об’єкта ОЗ в робочому стані, воно відображає вартість проведеного ремонту в складі витрат.

Отже, якщо придбання запчастин для кущоріза здійснюється для підтримання його робочого стану, це є поточними витратами підприємства. Якщо ж завдяки запчастинам, наприклад, підвищиться потужність, тобто матиме місце збільшення економічних вигод від його використання, це буде модернізацією, на суму  якої відповідно збільшиться первісна вартість кущорізу. Але вирішити, яка саме операція відбулася, ремонт чи поліпшення (модернізація) має керівник підприємства.