Позика від нерезидента

1. За умовами запитання розуміємо, що кредитор (позикодавець — нерезидент) у зобов’язанні замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором. 

Відповідно до ст. 512  та 513 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Для позичальника — резидента зобов’язання за договором позики не знікають, проте змінюється аналітика в обліку, щодо особи-позикодавця.

2. З 07.02.2019 р. із введенням в дію Закону про валюту, договори з нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті не підлягають реєстрації у НБУ. Але 05.01.2019 р. набрало чинності Положення № 6 (постанова НБУ від 02.01.2019 р. № 6). Це Положення про порядок надання банками НБУ інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками.

Тож з 07.02.2019 р. обслуговуючий банк за договорами позики інформація щодо якого надавалася банком до НБУ для цілей реєстрації договорів (унесення змін до реєстрації договорів) та міститься в електронному реєстрі повинна переноситись в автоматизованому режимі до облікових записів Інформаційної системи (із збереженням номера та дати запису, що відповідає договору в Реєстрі, для облікового запису, що відповідає цьому договору в Інформаційній системі). 

Згідно пп. 4 та 5 п. 3 Положення № 6 банк:

- у разі потреби уносить зміни/уточнення до інформації щодо договорів, яка була в автоматизованому режимі у загальному порядку згідно з Положенням № 6;

- якщо в Інформаційній системі немає облікового запису, що відповідає договору, реєстрація якого підтверджувалася реєстраційним свідоцтвом (із додатками за їх наявності) у паперовій формі, що було видане НБУ резиденту-позичальнику та станом на 06.02.2019 р. залишалося діючим, уносить інформацію щодо такого договору (із посиланням на номер і дату такого реєстраційного свідоцтва) до Інформаційної системи не пізніше дня проведення валютної операції за цим договором через цей банк.

Резидент має право звернутися до банку до фактичного проведення валютних операцій за договором через цей банк для внесення змін до відомостей щодо договору, які містяться в Інформаційній системі. Банк у разі звернення резидента зобов’язаний у строк, що не перевищує 5 р.д. після дати такого звернення (але не пізніше дня проведення валютної операції за таким договором вперше через цей банк), надати повідомлення про відповідний договір НБУ. 

Тож тепер в автоматизованій інформаційній системі НБУ формуються інформаційні бази про договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками.

Валютні операції клієнтів за договорами позики здійснюються згідно розділу VII Положення № 5 (постанова НБУ від 02.01.2019 р. № 5).

Згідно п. 12, п. 15 та п. 17 розділу ІІІ Положення № 6 банк:

- має забезпечити надання до Інформаційної системи повідомлення щодо кожного договору, операції за яким між резидентом- позичальником (новим боржником) та нерезидентом-кредитором здійснюються через рахунок для грошових розрахунків (платежів) за договором, відкритий в цьому банку;

- за зверненням резидента-позичальника, надає до Інформаційної системи повідомлення про договір [з інформацією щодо договору (з урахуванням у разі їх наявності інших додаткових угод/договорів, документів, що стосуються реалізації договору та здійснення операцій за договором;

- на підставі інформації/документів щодо договору (операцій щодо договору) забезпечує повноту та достовірність інформації, що надається ним до Інформаційної системи.

Тож всі зміни до договору позики, які стосуються платіжних операцій з нерезидентом та заміни нового кредитора (унаслідок купівлі-продажу/відступлення, передавання прав вимоги або інших підстав), банк надає до Інформаційної системи повідомлення про договір.

Банк має право надати виписку з Інформаційної системи [у вигляді документа в електронній або паперовій формі, що містить відомості з Інформаційної системи стосовно облікового запису (зі змінами/коригуваннями за їх наявності), який відповідає договору] за письмовим зверненням особи, що є стороною у зобов’язанні за договором (резидента-позичальника).

3. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Тож у разі заміни кредитора на підставі підтвердних документів (додаток до договору позики тощо) у позичальника в обліку зміниться аналітика.

Згідно п. 29 П(С)БО 13 суму позики первісно оцінюють та відображають за фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів. 

Пам’ятайте, що за п. 9 П(С)БО 11 довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

4. Витрати  на  проценти  та  інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями є  фінансовими витратами. Відповідно до  п. 4 п(С)БО 31 фінансові витрати визнаються:

- юрособами,  які  відповідно  до Закону про бухоблік визнані  мікропідприємствами,   малими  підприємствами, непідприємницькими   товариствами,   підприємствами – платниками ЄП,  а  також  представництвами  іноземних суб’єктів витратами  того  звітного 

періоду,  за  який вони були нараховані  (визнані зобов’язаннями); 

- іншими юрособами витратами того звітного періоду, за який   вони   були   нараховані (визнані  зобов'язаннями),  крім фінансових витрат, які капіталізуються. 

Тож проценти за позикою за датою їх нарахування нерезидентом, що повинно підтверджуватись документально (як правило у документах наводиться і розрахунок таких сум) відображаються в обліку позичальника.

5. Згідно п. 4 П(С)БО 21 статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів є монетарними статтями балансу.

Операції в іноземній валюті (за умовами запитання, це нарахування процентів та заборгованість за позикою) під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). 

А далі потрібно пам’ятати про вимогу п. 8 П(С)БО 21 щодо якого визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться:

- на дату балансу;

- а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Курсова різниця, це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах НБУ.

В обліку курсові різниці від перерахунку заборгованості за позикою визнаються іншими операційними доходами (витратами) або іншими доходами (витратами) залежно від цільового характеру (на операційну чи інвестиційну діяльність) використання валюти.

6. Якщо підприємство визнає податкові різниці слід також звернути увагу на визначення терміну позика у пп. 14.1.267 ПКУ та ст. 140 ПКУ, зокрема на  на податкові різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій.

7. Пам’ятайте, що  проценти у тому числі проценти за позиками відносяться до доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України і оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ. Податок сплачується до бюджету під час виплати процентів податковим агентом-позичальником. Ставка податку становить 15 % за рахунок доходу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 % у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням умов у пп. 141.4.11 ПКУ.

Сума сплаченого податку з доходу нерезидента не відноситься до витрат позичальника!