Збір автошин з метою переробки: документальне оформлення

Згідно із ст. 1 Закону про відходи вторинна сировина – це  відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови. Отже, гумові відходи, зокрема, і автошини, які були в користуванні, належать до такої вторинної сировини.

Документальне оформлення операцій із закупівлі вторинної сировини напряму залежить від того, як така закупівля буде організована.

Наприклад, ви можете організувати пункт прийому відпрацьованих автошин. Саме такий варіант передбачено ст. 35 Закону про відходи. Проте такі пункти можуть бути як стаціонарні, так і пересувні.

 При цьому, якщо оплата за принесену вторсировину відбуватиметься готівкою напряму продавцям, то РРО вам не потрібен. Це підтверджує п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336.

Проте на підставі цього ж пункту податківці вимагають при здійсненні розрахунків за куплену вторсировину застосовувати http://cv.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/64966.html спрощену квитанцію та використовувати належним чином зареєстровані книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 1 розділу V Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом Мінфіну  від 21.01.2016  № 13 спрощена розрахункова квитанція - розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампа при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій. Форма № РК-2 спрощеної розрахункової квитанції наведена в додатку 4 до цього Положення.

Спрощена розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини.

Відривна частина спрощеної розрахункової квитанції повинна містити обов’язкові реквізити:

серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;

для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) фізичної особи, перед яким друкуються великі літери «ІД»;

напис «Всього» та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією спрощеною розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів).

Корінець спрощеної розрахункової квитанції повинен містити обов’язкові реквізити:

серію (чотири літери) та номер (шість цифр), які нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються із серією та номером відривної частини;

напис «Всього» та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією спрощеною розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів).

При цьому є різниця. Зазвичай розрахунковий документ надається продавцем покупцю на підтвердження того, що він продав товар. Ви ж надаватимете спрощену розрахункову квитанцію на підтвердження купівлі вторсировинию. Таким чином, продавець отримає відривну частину квитанції, а у вас залишатиметься корінець.

Щодо суми, на яку можна купити за готівку вторсировину у такому пункті, то:

• Річної граничної суми (що важливо для ФОП-єдинника) не встановлено;
• Денна сума розрахунків суб’єкту господарювання  із іншим суб’єктом господарювання 10 000 грн., а з фізособою – 50 000 грн. (п. 6 розділу ІІ Положення № 148).

Якщо ж закупівля такої вторсировини здійснюватиметься за готівку довіреними особами, зокрема, працівниками у СТО, то вони, щоб здійснювати оплату, отримуватимуть підзвітні кошти. В такому випадку за використані підзвітні кошти  працівники оформлюватимуть авансовий звіт https://blank.dtkt.ua/ru/blank/194, операції за яким мають бути підтверджені розрахунковими документами. Якщо йдеться про СТО, то це вже не населення, а суб’єкт господарювання, тому  СТО має надати первинний документ про те, що прийняла кошти.  Вид такого документу залежатиме від того, чи є СТО юрособою або ФОП, та чи застосовує РРО. Тобто, це може бути як фіскальний чек, так і розрахункова квитанція, товарний чек тощо.   

На таких підзвітних осіб поширюватимуться обмеження щодо граничної суми проведення розрахунків з кожним продавцем вторсировини (які ми зазначили вище). В п. 8 розділу II Положення № 148 виключення передбачено для використання готівки, виданої на відрядження. Проте ми б не рекомендували (щоб уникнути спорів із податківцями) навіть в ситуації, коли для закупівлі вторсировини працівник спрямовується до іншого населеного пункту у відрядження, не застосовувати загальні обмеження. 

А скільки таким особам можна видати авансу? Про це Положення № 148 нічого не говорить. Проте НБУ вважає https://news.dtkt.ua/state/cash-handling/49076 , що обмеження в 50 тис. грн стосується готівкових розрахунків. Готівковими розрахунками є платежі готівкою госпсуб'єктів  і фізосіб за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Таким чином, установлені НБУ вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб'єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов'язані з оплатою праці.

І якщо із зарплатою питання було вирішено (до п. 8 розділу ІІ Положення № 148 було внесено відповідне виключення), до решта операцій НБУ точку зору не змінив. Тому якщо працівнику буде потрібна сума більша як 50 000 грн., краще надавати такий аванс безготівково, на особистий банківський рахунок працівника або за допомогою корпоративної картки. Так само, якщо працівнику треба буде повернути підзвітні кошти на суму більш, як 50 000 грн., краще зробити це шляхом внесення на поточний рахунок роботодавця в банку.

Зверніть увагу на строки звітування. Згідно із пп. 170.9.2 ПКУ авансовий звіт має бути наданий до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому працівник завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених або невитрачених підзвітних коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту. Саме такі строки застосовуються у разі розрахунків готівкою.

Якщо строки звітування (або повернення коштів) будуть порушені, то кошти, пов’язані із таким порушенням, стануть оподаткованим доходом працівника (що має бути зазначено в авансовому звіті на його лицевому боці).

І ще: крім розрахункового документу на практиці між продавцем та покупцем часто оформлюється акт приймання-передачі у довільній формі (втім, із виконанням умови наявності в ньому обов’язкових реквізитів первинного документу, зазначених у ст. 9 Закону про бухоблік).  Це підтверджуватиме не лише факт проведення розрахунків, а і приймання вторинної сировини певної кількості.