• Посилання скопійовано

Послуги мийок під час карантину

Чи має право підприємець з найманими працівниками працювати під час карантину, якщо його діяльність пов’язана з послугами мийок? Як правильно оформити відсутність роботи для працівників? Простій чи відпустки без збереження зарплати? Чи можуть піти у відпустку без збереження зарплати більше ніж 30% працівників?

У Постанові №211 зазначено, що до 24 квітня 2020 р. заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а саме:

  • закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо),
  • торговельно-розважальних центрів,
  • інших закладів розважальної діяльності,
  • фітнес-центрів,
  • закладів культури,
  • торговельного і побутового обслуговування населення

 

Та дозволено працювати  таким суб’єктам господарювання:

  • Торгівля продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
  • провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування РРО, діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
     
  • торговельна діяльність та діяльність з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Також, вищезгаданою постановою заборонено до 24 квітня проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

 

Надання послуг мийки належить до побутового обслуговування, а до 24 квітня, як вище зазначено, така діяльність заборонена у зв’язку з карантином. Тож, вважаємо, що працівники зараз не можуть працювати.

 

 

Щодо відпустки без збереження зарплати

 

Відповідно до ст. 84 КЗпП у випадках, передбачених ст. 25 Закону про відпустки, працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Законом «Про внесення  змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ст. 84 КЗпП, та до ст. 26 Закону про відпустки,  відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину  відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб»  термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати  на період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).

Тож працівники можуть скористатися відпусткою без збереження заробітної плати за власний рахунок до закінчення карантину. На сьогоднішній день карантин продовжено до 24 квітня, хоча є ймовірність, що й ця дата не є остаточною.

 

Чи можлива відпустка без збереження з ініціативи роботодавця

 

Роботодавець  не має права із своєї ініціативи відправляти працівників у відпустку без збереження зарплати, це також підтверджується нововведеною нормою. Згідно з п. 1 розділу ІІ "Прикінцевих положень" Закону № 530-IX  зазначено: на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може надавати працівнику за його згодою відпустку. Тобто, в будь-якому випадку, має бути згода сторін, але не ініціатива роботодавця. Тож, вважаємо, що найкращим виходом із ситуації буде все ж таки написання заяв на надання відпустки без збереження заробітної плати на період встановлення карантину.

 

Відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові на підставі письмової заяви. У ній мають бути зазначені:

1) причина, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;

2) дата початку відпустки;

3) тривалість відпустки.

Після розгляду заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки за свій рахунок.

Таку відпустку не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.

Відпустку без збереження заробітної плати надають, як правило, у зв’язку з якими-небудь подіями в житті працівника. При цьому перш за все необхідно бажання працівника піти в таку відпустку.

Ні в якому разі не можна відправляти у відпустку «за свій рахунок» примусово без згоди працівника, про це також зазначили фахівці Держпраці у Миколаївській області https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/61459

 

 

Чи можна надавати відпустку без збереження одночасно 30% і більше працівникам

 

За нормами чинного законодавства не існує обмежень щодо кількості працівників, яким надають відпустку без збереження заробітної плати.

 

Організація та оплата простою

 

Простій

Відповідно до ч. 1 ст. 34 КЗпП, простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.. 

В оформленні і полягає різниця між простоєм та оплачуваними чи неоплачуваними відпустками. У відпустку працівник йде за власним бажанням. Простій оформлюється за ініціативою роботодавця. Отже, якщо ваші працівники відмовляються йти у відпустки, а потреби в їхній роботі немає, щоб зекономити на зарплаті, можна оголосити простій.   

 

Як оформлюється простій? 

У разі простою потрібно своєчасно попередити працівника про його початок.

На період простою доцільно оформити відповідний акт, у якому фіксуються обґрунтовані причини, що призвели до зупинення роботи, початок і дата можливого поновлення виробничого процесу, наслідки простою, рекомендації щодо шляхів подолання наслідків простою та запобігання таким явищам надалі.  Акт може бути підписано начальником відповідного структурного підрозділу, керівником служби організації праці та заробітної плати, керівником служби охорони праці, керівником відділу кадрів, керівником юридичної служби, страховим експертом з питань охорони праці та іншими особами. Після цього видається наказ про введення простою, в якому зазначаються:

  • причини простою;
  • перелік підрозділів, що простоюють;
  • період простою;
  • потреба у присутності чи відсутності працівників під час простою на робочому місці;
  • порядок оплати часу простою.

Зверніть увагу, що законодавчо не встановлено, де мають перебувати працівники під час простою: на робочих місцях чи поза його межами (наприклад, вдома). Тому безпосередньо роботодавець  має врегулювати це питання, після чого відповідні положення мають бути внесені до наказу. Крім того, питання присутності чи відсутності на роботі працівників у разі простою бажано внести до правил внутрішнього трудового розпорядку.

І не забувайте ознайомити із наказом працівників, інакше можливі трудові спори.

 

Як оплачується час простою?

Наказ про запровадження простою і Табель обліку використання робочого часу є документальним підтвердженням для оплати часу простою. Порядок оплати часу простою передбачений ст. 113 КЗпП.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від двох третин тарифної ставки (окладу). Це мінімальний розмір виплати в разі простою.

Проте колективним договором можна передбачити і вищу за цей розмір оплату часу простою.

Зверніть увагу: обов’язок оплати часу простою не залежить від того, чи знаходився працівник на робочому місці. Він цілком може отримувати таку оплату, якщо наказом йому дозволяється залишатися під час простою вдома.

 

 

Відповідальність за порушення правил карантину

 

Відповідно до ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями, призведе до накладення штрафу:

  • на громадян - 1000-2000 н.м.д.г. (17 000 - 34 000 грн);
  • на посадових осіб - 2000-10000 н.м.д.г. (34 000 - 170 000 грн).

Крім того, законопроектом передбачено і підвищення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням. 

Згідно із ст. 325 ККУ, якщо порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, то це каратиметься:

  • штрафом від 1000 до 3000 н.м.д.г. (17000-51000 грн);
  • або арештом на строк до шести місяців,
  • або обмеженням волі на строк до трьох років,
  • або позбавленням волі на строк до трьох років.

 Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

 

Є вже перший випадок накладення штрафних санкцій за порушення правил карантину, докладно за посиланням. https://court.gov.ua/press/news/915711/

 

Отже,  на нашу думку, ФОП не може працювати на період карантину та надавати послуги населенню, оскільки така діяльність зараз під забороною.

Працівники на цей період можуть написати заяви на надання їм таких видів:

  1. щорічні відпустки (якщо є невикористані дні таких відпусток);
  2. Відпустку без збереження зарплати на весь період карантину (частина 3 ст. 26 Закону про відпустки)

Тобто, роботодавець не може відправити у відпустку без збереження зарплати працівників із власної ініціативи.  Відпустка без збереження зарплати надається з ініціативи працівника.

Та, з ініціативи роботодавця може бути оформлено простій з оплатою не нижче 2/3 від окладу.

 

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.202485
  • З якою періодичністю складати подорожній лист?
    Водії виїжджають за заявкою і після виконання замовлення можуть отримати наступну. Маршрут та дату повернення визначити складно. За якою формою складати подорожній лист? Чи можна скласти один подорожній лист на весь період поїздки (місяць та більше), чи під кожну заявку?
    22.03.2024952
  • Отримано credit memo: як врахувати?
    ТОВ - офіційний представник нерезидента в Україні щодо розповсюдження аудіо та відео-продукції. Протягом 2023 р. перевиконало план щодо підключення до інформаційного ресурсу користувачів. Нерезидент 28.02.2024 р. надав credіt memo ТОВ, що має бути врахований при розрахунку за послуги з нерезидентом у лютому та березні 2024 р. Чи має ТОВ скоригувати фінрезультат за 2023 р., оскільки credit memo за результатами роботи 2023 р.? Чи потрібно нарахувати курсову різницю на дату проведення акту від нерезидента ?
    15.03.202456
  • Придбання нерухомості комунальної власності, у якій вже є орендарі
    Підприємство придбало нежитлову нерухомість на аукціоні. В договорі купівлі-продажу об’єкту малої приватизації вказано, що приміщення надано в оренду до 2028 р. і цей договір чинний і для покупця. Майно перебувало в комунальній власності і передане пкупцю в день укладення договору балансоутримувачем. Як відобразити придбання такої нерухомості в обліку? Коли вводити в експлуатацію, якщо акт прийому-передачі майна від 15.02.2023 р.? Як відображати відносини з орендарем? Чи потрібна додаткова угода до договору оренди?
    14.03.202422
  • Чи включати адмінвитрати при обчисленні вартості видобутої корисної копалини?
    При обчисленні вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю до витрат потрібно включати адміністративні витрати чи ні? Місцеві податківці сказали, що потрібно включати, адже підприємство займається тільки виробництвом каменю та щебеню, тому потрібно включати всі витрати, крім витрат на збут. Сказали, що є роз'яснення ДПС, але ми не знайшли
    11.03.202428