Анулювання платника ЄП через сплату ЄП не туди

Можна поборотися у судовому порядку, аби залишитися на спрощеній системі оподаткування. Якщо ФОП не забажає цього робити, то, на жаль, зробити нічого не можна буде, втім скоро можна буде знову повернутися на ЄП. А тепер все по порядку.

Чому відбувалося анулювання?

Платник ЄП зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування за наявності у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого з двох послідовних кварталів (пп. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (пп. 14.1.175 ПКУ).

На замітку!

Недоїмка з єдиного соціального внеску не є податковим боргом, тому її наявність не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку (ІПК ДФС від 06.06.2019 р. N 2581/В/26-15-13-06-12-ІПК).

Тобто, говорячи про виникнення податкового боргу, мається на увазі лише борг з ЄП. Й більше того, на думку податківців, причина виникнення податкового боргу (у нашому випадку — той факт, що ФОП-єдинник все-таки вчасно сплачував ЄП, просто не на той рахунок) для цілей застосування цієї норми жодного значення не має. Якщо немає оплати по інтегрованій картці з єдиного податку (саме про неї говорять податківці у вищезгаданій ІПК), то виникає податковий борг.

А оскільки ФОП не виконав вимогу пп. 298.2.3 ПКУ щодо добровільного переходу на загальну систему, то фіскали анулювали реєстрація такого платника ЄП за власним рішенням відповідно до   пп. 3 п. 299.10 ПКУ. Анулювання відбувається в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Таке ж роз’яснення міститься в підкатегорії 107.09 ресурсу «ЗІР»[1].

Підсумуємо: контролюючих органів мало цікавить, з яких причин гроші у вигляді ЄП не потрапили (не зараховано) на відповідний бюджетний рахунок з ЄП, а тому починають рахувати податковий борг. Втім, на щастя, судова практика, не погоджується із такими висновками податківців.

Судова практика

Верховний суд України у Постанові від 15 травня 2018 року № К/9901/41942/18 по справі справа №813/676/17 http://reyestr.court.gov.ua/Review/74003364 прийшов до наступного висновку:

«підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що жодної перевірки ФОП ОСОБА_4 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Спірне рішення № 304 від 27.01.2017 про анулювання реєстрації платника єдиного податку було прийняте контролюючим органом на підставі картки особового рахунку (КОР) платника податку, а не на підставі акта перевірки, як встановлено в п. 299.11 ст. 299 ПК України.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач протягом 2016 року своєчасно та у повному обсязі, сплатив податкові зобов'язання з єдиного податку до місцевого бюджету. Однак, у платіжних дорученнях …..№ 0.0.638048813.1 від 20.10.2016, № 0.0.655091365.1 від 18.11.2016, № 0.0.672324377.1 від 18.12.2016, № 0.0.621169884 від 20.09.2016, № 0.0.603872555.1 від 19.08.2016, № 0.0.588597558.1 від 21.07.2016, № 0.0.570027951.1 від 17.06.2016, № 0.0.555202870.1 від 19.05.2016, № 0.0.539938524.1 від 19.04.2016, № 0.0.539938073 від 19.04.2016, № 0.0.508807585.1 від 19.02.2016, № 0.0.492321908.1 від 19.01.2016, № Р24А25116139А627309 від 19.01.2016, № 0.0.539936427.1 від 19.04.2016, № 0.0.587110081.1 від 19.07.2016, № 0.0.638045392.1 від 20.10.2016 про перерахування коштів, позивач помилково вніс кошти на розрахунковий рахунок за № 37198204011307, який призначений для сплати єдиного соціального внеску у зв'язку з чим виник податковий борг в розмірі - 812,80 грн.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли обґрунтованих висновків, що сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов'язаннями здійснена своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок з фізичних осіб), хоча і не були перераховані на рахунок в органи казначейства відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, проте помилкове зазначення іншого рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до відповідного місцевого бюджету.

Тому сплата коштів на помилковий казначейський рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов'язання та застосування до нього відповідних санкцій.

Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення № 304 від 27.01.2017 щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню».

До таких же висновків судді приходили у судових рішень нижчих інстанцій. Втім радує, що це вже ВСУ прийшов до такого висновку, тоді як при розгляді судових справ суди мають притримуватися позиції, висловленої ВСУ.

Тому, вважаємо, що якщо ФОП звернеться до суду  - у нього є всі шанси на оскарження анулювання платником ЄП, адже акту перевірки податківці також не оформлювали, а зробили свої висновки на підставі картки особового рахунку (хоча вони в ІПК говорять, що норми ПКУ не передбачено форми акту для такого випадку – про це ми зазначали тут https://news.dtkt.ua/taxation/other/48931, втім по суті акт все-таки має бути), ФОП все-таки сплачував ЄП вчасно й в повній мірі, просто не на той бюджетний рахунок (доведеться звернутися до обслуговуючого банку й затребувати виписку із карткового рахунку про перерахування ЄП, якщо у ФОП не збереглося квитанцій).

Більше того, якщо ФОП все-таки побореться у суді, то у разі прийняття рішення контролюючого органу або суду на користь ФОП (скасування анулювання реєстрації платника єдиного податку), контролюючим органом самостійно вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку, зокрема, анулюється дата виключення ФОП з реєстру платників єдиного податку.

Тобто така особа продовжує перебувати на спрощеній системі оподаткування, у тому числі за період адміністративного або судового оскарження.

Таке роз’яснення надають фахівці ДФС у підкатегорії 107.12 ресурсу «ЗІР»[2].

Штрафи та повернення на ЄП чи не повернення

Якщо ФОП не бажає боротися за свою правоту у суді, тоді зазначимо таке

У разі втрати статусу єдинника за рішенням контролюючих органів повернутися на спрощену систему можна після закінчення послідовних 4 кварталів і лише якщо немає заборгованості з податків на момент переходу (п. 299.11 ПКУ).

Якщо ФОП планує повернутися на єдиний податок і з моменту анулювання минуло чотири квартали — слід погасити борги з податків, подати неподану звітність і заяву на спрощену систему не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого ФОП знову хоче стати єдинником, втім не раніше закінчення 4 кварталів.

Якщо ФОП планує залишитися на загальній системі — усе одно доведеться погасити заборгованість, яка у накопичилась як у загальносистемника, тому що ФОП на загальній системі продовжував працювати як єдинник.

За несплату ПДФО будуть штрафи, розмір залежить від строку прострочення сплати (п. 126.1 ПКУ):

• до 30 календарних днів — 10% несплаченої суми;
• більше — 20% від тієї самої суми.

А якщо прострочили сплату більш ніж на 90 днів, на суму заборгованості треба нарахувати пеню, з 91-го дня (пп. 129.1.3 ПКУ).

Військовий збір сплачують із тих самих доходів, що й ПДФО, відразу всю суму за підсумками року. Відображається в декларації про доходи. За прострочення — штраф 25% від суми недоплати (п. 127.1 ПКУ). Також нараховується пеня.

Після погашення заборгованості слід подати звітність за всі минулі періоди (за неподання декларації про майновий стан й доходи – штраф 170 грн – п.120.1 ПКУ).

Також, оскільки загальносистемними мають застосовувати РРО при здійсненні готівкових розрахунків чи із допомогою карток, то, якщо такі розрахунки були, то на ФОП чекає штраф за незастосування РРО (п. 1 ст. 17 Закону про РРО) — за перше порушення 1 грн, за наступні — 100% суми операції.

Що стосується сплаченого ЄП після анулювання платником ЄП, його можна спробувати повернути на підставі п.102.5 ПКУ. Так, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.