• Посилання скопійовано

Підстави визнання нереального постачання

17.07.2017 р. підприємством закуплено 125 тонн щебеню, а 25.07.2017 р. реалізовано - 150 тонн. Залишків на складі не було. Які наслідки, якщо це буде встановлено при податковій перевірці. Як виправити таку ситуацію?

Стаття 264 ГКУ надає роз’яснення щодо порядку постачання товару. Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. В свою чергу ст. 656 ЦКУ визначає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. В даній же ситуації виходить так, що договір та саме постачання не відповідають визначенням наведеним у Кодексах.

Виникнення такої ситуації може бути проблемою як для продавця так і для особи, що придбала такий товар. В даному випадку, податківцями операція з реалізації такої кількості товару може бути розцінена як нереальне постачання. У листі ДФС від 16.05.2016 р. №16872/7/99-99-14-02-02-17 (який ми розглядали) податківці надають наступне визначення:

  • "нереальне постачання (продаж) - документально оформлене постачання (продаж) відповідної кількості ідентифікованого товару за безтоварною операцією або походження якого не підтверджується фактом (джерелом) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва (характеризується недійсністю формування відповідного активу)"

Відповідно у випадку анулювання господарської операції, покупець товару втратить право на визнання такого товару у своєму обліку, а також на включення до податкового кредиту суми ПДВ по такій операції, так як фактично податкова накладна була виписано не на реальне постачання товару. 

Для виходу з даної ситуації необхідно розібратись внаслідок чого вона виникла. Якщо при придбані такого товару постачальником були надані неправильні первинні документи (видаткова накладна), за умови постачання правильного обсягу (в даному випадку – 150 т), то відповідно необхідно вимагати заміну таких документів на правильні та коригування податкової накладної (для платників ПДВ). Якщо ж така розбіжність виникла внаслідок помилки у первинних документах при відвантажуванні такого товару наступному покупцю (приміром, насправді відвантажили 125 т), то відповідно коригуванню підлягають первинні документи з постачання. 

Також на підприємстві могли б бути неоприбутковані товари, які можуть бути виявлені внаслідок проведення інвентаризації, як надлишки. В такому випадку підприємством встановлюється шляхи якими такі товари могли б бути не оприбутковані. У випадку, якщо джерело постачання не встановлено, такі товари можуть бути прийняті до обліку з відповідним їх відображенням як безкоштовно отримані запаси.

Про інвентаризацію та облік надлишків ТМЦ ми писали тут>>>

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Виплата роялті нерезиденту: порядок оподаткування
    ТОВ купує батьківські компоненти насіння кукурудзи у нерезидента (Хорватія). Після реалізації вирощеної продукції відповідно до ліцензійної угоди ТОВ має нарахувати та сплатити роялті. Нерезидент є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ. Як впливає на фінансовий результат нарахування та виплата роялті? Хто є податковим агентом при виплаті роялті?
    09.04.202447
  • Чи включаються реінвестовані дивіденди в дохід інвестора юрособи?
    Засновники підприємства, які є резидентами України юрособами, платниками податку на прибуток (без різниць), прийняли рішення збільшити СК за рахунок нерозподіленого прибутку (реінвестувати дивіденди). Чи потрібно суму реінвестованих дивідендів включати до складу доходу при розрахунку фінрезультату до оподаткування і сплачувати в підсумку податок на прибуток з цієї суми?
    15.03.202438
  • Якщо дивіденди виплачуються з раніше оподаткованого прибутку, авансовий внесок не сплачується
    Підприємство вирішило виплатити дивіденди за 2020 рік. Прибуток за 2020 рік був 20 млн грн, податок сплачений. У структурі власників 30% фізособи, 70% - юрособи-резиденти. Чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті таких дивідендів та як відображати цю операцію в додатку АВ до декларації з податку на прибуток?
    13.03.202446
  • Як виплатити дивіденди за рік, якщо вже платили за третій квартал?
    Підприємство виплатило дивіденди за третій квартал 2023 року. Як тепер виплатити дивіденди за четвертий квартал? А як виплатити дивіденди за увесь 2023 рік, без врахування дивідендів третього кварталу? Що прописати у протоколі?
    08.03.202485
  • Насіння кукурудзи власного виробництва надано клієнту безкоштовно: нюанси оподаткування
    Підприємство – виробник планує надати вирощене насіння кукурудзи клієнту безкоштовно як рекламний продукт для подальшої співпраці. Який порядок оподаткування даної операції ПДВ та податком на прибуток?
    04.03.202433