• Посилання скопійовано

При перевищенні доходу 20 млн грн підприємство звітує з прибутку щокварталу з наступного року

ТОВ (загальна система оподаткування) за 2018 рік перевищило дохід 20 млн грн (штат 35 осіб). Як подавати декларацію з податку на прибуток? Чи враховувати податкові різниці? Яким за критеріями стає підприємство? Чи обов’язково подавати звітність за МСФЗ?

Як відомо, відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такі сукупності коригування фінрезультату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

За загальним правилом, встановленим у п. 137.4 ПКУ, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати, за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн (абз. "в" п. 137.5 ПКУ).

Отже, оскільки перевищення доходу 20 млн грн відбулося протягом поточного року, то платник має подати річну декларацію з податку на прибуток, але із застосуванням податкових різниць. Наступного року підприємство має звітуватися з податку на прибуток щоквартально із застосуванням коригувань на різниці, передбачені ПКУ. Також відповідно до п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінзвітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Що стосується критеріїв, то вимоги щодо цього питання визначені ст. 2 Закону про бухоблік. Тепер усі підприємства можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств. Підприємство має відповідати щонайменше двом критеріям з трьох (балансова вартість активів, чистий дохід від реалізації, середня кількість працівників) Тож для точного визначення необхідно мати третій показник підприємства – балансова вартість активів, а також розмір чистого доходу за 2018 рік. Врахувавши всі три показники можна визначити, до якої категорії належить підприємство. 

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. Отже, передбачено можливість автоматичного переходу з однієї категорії підприємств до іншої. Але такий перехід можливий протягом двох років – тобто, наприклад, якщо у одному році велике підприємство відповідає критеріям середнього, статус середнього підприємства воно отримає лише в наступному звітному році, і те у випадку, якщо відповідатиме критеріям середнього підприємства за показниками фінзвітності такого року.

Докладніше про це читайте тут>> 

 

Звітування за МСФЗ

Згідно із новою редакцією ч. 1 ст. 12-1 Закону про бухоблік фінзвітність  та  консолідовану  фінзвітність  за МСФЗ складатимуть:

  • підприємства,  що становлять суспільний інтерес; 
  • публічні акціонерні  товариства;
  • суб'єкти  господарювання,  які здійснюють діяльність   у  видобувних  галузях;  
  • підприємства,  які провадять   господарську   діяльність   за  видами,  перелік  яких визначається  КМУ.

Фінзвітність складається за НП(С)БО або МСФЗ або НП(С)БО в державному секторі відповідно до законодавства (п. 2 Порядку №419).

Фінансова звітність в обов’язковому порядку складається за МСФЗ такими особами:

  • публічними акціонерними товариствами,
  • підприємствами - емітентами цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію,
  • банками, страховиками, кредитними спілками, 
  • підприємствами, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. 
  • підприємствами, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств,
  •  підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:

- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);

- недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);

- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подаватиметься до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, будуть подавати фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, буде 2019 рік. Про проект таксономії фінансової звітності ми писали тут.  На даний момент цей проект ще не затверджений, тож чекатимемо подальших новин.

Всі інші підприємства недержавного сектору складають фінзвітність за нацстандартами бухобліку або (за бажанням) за МСФЗ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Виплата роялті нерезиденту: порядок оподаткування
    ТОВ купує батьківські компоненти насіння кукурудзи у нерезидента (Хорватія). Після реалізації вирощеної продукції відповідно до ліцензійної угоди ТОВ має нарахувати та сплатити роялті. Нерезидент є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ. Як впливає на фінансовий результат нарахування та виплата роялті? Хто є податковим агентом при виплаті роялті?
    09.04.202447
  • Чи включаються реінвестовані дивіденди в дохід інвестора юрособи?
    Засновники підприємства, які є резидентами України юрособами, платниками податку на прибуток (без різниць), прийняли рішення збільшити СК за рахунок нерозподіленого прибутку (реінвестувати дивіденди). Чи потрібно суму реінвестованих дивідендів включати до складу доходу при розрахунку фінрезультату до оподаткування і сплачувати в підсумку податок на прибуток з цієї суми?
    15.03.202438
  • Якщо дивіденди виплачуються з раніше оподаткованого прибутку, авансовий внесок не сплачується
    Підприємство вирішило виплатити дивіденди за 2020 рік. Прибуток за 2020 рік був 20 млн грн, податок сплачений. У структурі власників 30% фізособи, 70% - юрособи-резиденти. Чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті таких дивідендів та як відображати цю операцію в додатку АВ до декларації з податку на прибуток?
    13.03.202446
  • Як виплатити дивіденди за рік, якщо вже платили за третій квартал?
    Підприємство виплатило дивіденди за третій квартал 2023 року. Як тепер виплатити дивіденди за четвертий квартал? А як виплатити дивіденди за увесь 2023 рік, без врахування дивідендів третього кварталу? Що прописати у протоколі?
    08.03.202485
  • Насіння кукурудзи власного виробництва надано клієнту безкоштовно: нюанси оподаткування
    Підприємство – виробник планує надати вирощене насіння кукурудзи клієнту безкоштовно як рекламний продукт для подальшої співпраці. Який порядок оподаткування даної операції ПДВ та податком на прибуток?
    04.03.202433