• Посилання скопійовано

Повернення товару за ціною нижчою від ціни придбання

Які бухгалтерські та податкові наслідки повернення товару за ціною, яку визначає постачальник при прийнятті товару, та яка є нижчою ніж ціна, за якою товар було отримано?

Можливість повернення товару за ціною, яка відрізняється від ціни, за якою він був придбаний, дійсно є. Зокрема, частиною 3 ст. 9 Закону про захист прав споживачів передбачено, що при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Але ця норма діє у випадку, якщо: 

- покупцем було придбано товар неналежної якості;

- покупцем є споживач, тобто, фізособа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону про захист прав споживачів).

Ані ЦКУ, ані ГКУ подібних норм, які можна було б застосувати між суб’єктами господарювання, не містить. Втім, заборони перегляду ціни товару сторонами договору, теж не встановлено.

Отже, там, де певні операції не регламентуються законом, вони мають бути узгоджені сторонами в договорі. Тобто, договором повинно бути визначено всі нюанси щодо отримання товару, повернення або зміни ціни такого товару. Так договором може бути визначено порядок повернення товару, причому таке повернення може відбуватися за ціною нижчою ніж цей товар був придбаний, орієнтуючись на ціну реалізації постачальником, що відповідає терміну придатності поверненого товару. 

За такими визначеними цінами постачальник повинен скласти накладну на повернення товару, в якій і буде вказана відповідна ціна товару, який повертається. Різницю між вартістю, за якою такий товар обліковувався в бухгалтерському обліку покупця (нагадаємо, що до первісної вартості такого товару могли включатися не тільки суми коштів, сплачених постачальнику, а і решта витрат, пов’язаних із придбанням цього товару) і вартістю, за якою він повертається, відображатиметься у складі інших витрат покупця. Тому цілком можливо відображення такої різниці за дебетом субрахунку 949. 

Загалом операція з повернення відображатиметься в проведеннях так:

  • Дт 631 Кт 281 – повернення товарів за ціною, визначеною за договором
  • Дт 949 Кт 281 – списання різниці вартості ціни
  • Дт 311 Кт 631 – повернення на рахунок покупця в банку коштів від продавця за повернуті товари (за наявності такої операції). 

Щодо оподаткування ПДВ, то відповідно до ст.192 ПКУ, у разі якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, зокрема, наступний за постачанням перегляд цін та перерахунок у випадках повернення товарів, суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН в термін 15 календарних днів з дати наступної від дати складання. РК складає постачальник та у зв’язку з тим, що відбувається зменшення ПЗ, реєструє такий РК в ЄРПН покупець. При цьому, покупець повинен зменшити ПК в періоді складання РК, а постачальник може зменшити ПЗ в періоді складання РК тільки за умови своєчасної реєстрації або в періоді, в якому такий РК буде зареєстрований.

Тобто, весь отриманий ПК з ПДВ при поверненні товару, не залежно від того за якою ціною постачальник приймає товар, повинен бути скоригований.  

Роз’яснень щодо складання одного РК при одночасній зміні ціни та поверненні товару наразі немає. Але, оскільки причини складання РК в цьому випадку різні, варто скласти їх окремо. Перший РК – на зміну ціни (датою набрання чинності відповідної норми договору, наприклад, датою повернення товару), другий – на повернення товару безпосередньо (але, якщо товар був оплачений, на нашу думку, зменшити ПЗ з ПДВ у продавця будуть підстави лише датою повернення коштів покупцю).  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Воробйова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    Сьогодні 10:10211
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202432
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202459
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202430
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427