• Посилання скопійовано

Надміру сплачені суми ПДВ можна зарахувати тільки на електронний рахунок

Підприємство отримало податкові повідомлення-рішення, суму з яких сплатило, але згодом їх оскаржило у суді. Підприємство подало до ДФС заяву про зарахування надміру сплачених грошових зобов’язання з ПДВ, та суми зараховані на електронний рахунок підприємства аж 23.02.2016 р. і їх не можна використати для реєстрації накладних. Як бути?

ЗапитанняПідприємство за результатами перевірки отримало податкові повідомлення-рішення, суму з яких сплатило 01.07.2015 р. Згодом їх оскаржило, суд скасував ці рішення. Далі, підприємство звернулось до ДФС з заявою про зарахування надміру сплаченої суми грошового зобов’язання з ПДВ, яка на виконання п. 43.4 ПКУ зарахована на електронний рахунок (23.02.2016 р). Проте суми зараховані станом на 23.02.2016 р. і після цього підприємство не може використати їх для реєстрації податкових накладних. Чи можна виправити ситуацію?

Відповідь: За приписами п. 43.4 ПКУ, для того, щоб повернути помилково та/або надміру сплачені у бюджет податки та збори, платник податку подає заяву у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: 

  • на поточний рахунок платника податків в установі банку;
  • на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  • повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. 

Але у разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Що й було зроблено податковим органом згідно зазначеного у запитанні.

Як можна використати таку повернену суму коштів на ПДВ-рахунку?

Відповідно до п. 200-1.5 ПКУ з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. 

Відтак, платник податку за запитанням має право вже за березень 2016 року подати декларацію з ПДВ. У складі податкової декларації з ПДВ за березень слід подати дод.4, де відобразити в останній таблиці наступне

  • в графі 1 “Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації” - суму, що повернута на електронний рахунок,
  • в графі 2 “Сума узгоджених податкових зобов'язань з податку поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларацій 0110, 0121 - 0123, 0130)” - суму ПДВ, скажімо, за березень,
  • у графі 5 “Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника  (графа 1 - графа 2 - графа 3)” - різницю, яка має попасти на поточний рахунок. 

В такому разі ця різниця має повернена на поточний рахунок для поповнення реєстраційної суми. 

Але ПДВ-рахунок має дві функції: сплати ПДВ до бюджету і збільшення реєстраційної суми, на яку можна зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Щодо сплати ПДВ до бюджету і можливості повернення на поточний рахунок переплат ми розібралися, а як щодо реєстраційної суми? 

А ось тут, на жаль, податківці у запитанні також цілком праві. Адже наразі реєстраційна сума обраховується за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ. Ця формула має 7 показників, але лише один з них пов'язаний із ПДВ-рахунком. Він має назву ΣПопРах. Це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку. 

Отже, будь-які інші можливі джерела поповнення, повний перелік яких наведено у п. 200-1.4 ПКУ, суму на ПДВ-рахунку збільшують, але реєстраційну суму – ні. Що і відбулося у випадку, який наводиться у запитанні. 

До речі, зверніть увагу ще на один момент. Якщо платника податку цікавить не тільки повернення з бюджету зайво сплачених коштів, а і влив такого повернення на розмір реєстраційної суми, слід врахувати норми п. 200-1.5 ПКУ. За ними на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення реєстраційної суми, шляхом зменшення на суму повернення коштів показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (ΣПопРах).

Тож, будьте уважні: повернення коштів з бюджету на ПДВ-рахунок не тільки не збільшує реєстраційну суму, а і в разі перерахування цих коштів на поточний рахунок платника податку ще й зменшить її! Якщо для вас розмір такої суми є критичним і формується він головним чином шляхом поповнення ПДВ-рахунку, то сенсу повертати такі кошти на поточний рахунок наразі немає. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024311
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202441
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202471
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202435
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202428