• Посилання скопійовано

Окремої норми для визначення бази оподаткування у разі повернення об'єкта фінлізингу у ПКУ немає

Що є базою для ПДВ при поверненні об'єкта фінлізингу?

У листі ДПАУ від 11.02.2013 р. №96/2/22-3210 зазначено, що при визначенні бази оподаткування ПДВ для операцій з повернення лізингоотримувачем лізингодавцю об'єкта фінансового лізингу слід звернути увагу на вимоги пп. «а» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, де фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг вважається постачанням товарів.

Саме тому для лізингоотримувача — платника ПДВ, який повертає об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке повернення прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу лізингодавцю. При цьому ціна продажу може визначатися на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату його повернення. Крім того, саме ця ціна визначатиметься як звичайна при формуванні лізингодавцем податкового кредиту щодо об'єкта фінансового лізингу, який повертає лізингоотримувач.


 

Поряд із цим розгляд питань щодо оподаткування операцій за договорами фінансового лізингу у разі їх невиконання (зокрема з причини одностороннього розірвання) необхідно проводити окремо за кожним випадком.

А що на практиці?

Окремої норми для визначення бази оподаткування у разі повернення об'єкта фінлізингу у ПКУ немає. Лише в абз. 3 п. 189.5 ПКУ наголошується, що ціна продажу (розуміємо — вартість повернення матеріальних активів за договором про фінансовий лізинг, яка буде базою для нарахування ПДВ) визначається відповідно до п. 188.1 ПКУ.

До речі, за п.188.1 Кодексу визначається база оподаткування з постачання товарів у загальних випадках. У таких випадках базою є договірна (контрактна) вартість, що актуально при купівлі-продажу товару, але не працює при поверненні об'єкта фінлізингу орендарем. Адже у ситуації повернення немає договірної ціни — є заборгованість за предметом фіноренди.

На нашу думку, за аналогією з п. 153.7 і п. 189.5 ПКУ, база оподаткування ПДВ у такому випадку буде на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення (без урахування сум ПДВ). Якщо є факт прострочення лізингових платежів як наслідок несплати частини компенсації вартості самого об'єкта, це враховується для оподаткування ПДВ.

Також зауважимо, що підстав для коригування ПДВ (навіть на несплачену суму вартості предмета лізингу), суми якого відображалися у складі ПК при отриманні об'єкта у фінансову оренду, немає. Адже фактично при поверненні об'єкта фінлізингу таку операцію прирівняли до продажу з нарахуванням ПЗ з ПДВ.

Приклад.

У зв'язку зі скрутним фінансовим становищем лізингоодержувача прийнято рішення про розірвання угоди та повернення предмета лізингу. Загальна вартість об'єкта фінлізингу за договором становила 240000,00 грн. (з ПДВ).

Частина сплаченої компенсації вартості ОЗ на дату повернення становить 84000,00 грн. з ПДВ. Відповідно, заборгованість (з урахуванням простроченого платежу) з компенсації вартості предмета фінлізингу — 156000,00 грн. з ПДВ. Вихідні дані (як у бухгалтерському, так і в податковому обліку):

— первісна вартість предмета лізингу (ОЗ) — 200000,00 грн. (без ПДВ);

— сума амортизації за 10 місяців (умовно) — 33000,00 грн.;

— БВ основного засобу на дату повернення — 167000,00 грн.;

— ціна реалізації визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінлізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення, — 130000,00 грн. (без ПДВ): 240000,00 - 84000,00 = 156000,00 з ПДВ. Бухгалтерський та податковий облік див. у таблиці .

Таблиця

Облік повернення ОЗ у лізингоодержувача

 


з/п
Зміст господарської операції Бухоблік Сума, грн. Податковий облік
Д-т К-т Доходи Витрати
1. Переведено предмет фінлізингу до групи вибуття 286 10 130000,00
2. Списано суму амортизації 131 10 33000,00
3. Сума перевищення залишкової вартості об'єкта над його справедливою вартістю (ціною продажу) 946 10 37000,00
4. Повернення предмета фінлізингу 531 746 156000,00 37000*
5. Відображено ПЗ з ПДВ 746 641 26000,00
6. Списано собівартість предмета фінлізингу 943 286 130000,00
* Пункти 146.13 та 153.7 ПКУ: 167000,00 - 130000,00.

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024231
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202434
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202460
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202431
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427