• Посилання скопійовано

Добровільна реєстрація платником ПДВ для ІТ-компанії

Підприємство веде діяльність щодо розробки та тестування програмного забезпечення. Всі клієнти є нерезидентами та зареєстровані за межами митної території України. Чи дійсно таке підприємство не зобов’язане реєструватись платником ПДВ і може це зробити виключно добровільно?

Чи є умови для обов’язкової реєстрації платником ПДВ?

Перш за все слід визначитися з тим, чи є операції підприємства об’єктом оподаткування ПДВ, і по-друге, якщо вони є об’єктом оподаткування, то чи є вони звільненими від ПДВ.

Відповідно до пп. «б» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Тож треба визначитися, де є місце постачання ІТ-послуг.

Відповідно до пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, зокрема, послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (див. пп. «в» пп. 186.3 ПКУ).

Якщо отримувачі послуг – нерезиденти і зареєстровані за межами митної території України, то місце надання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення знаходиться за межами митної території України. З цього випливає висновок, що такі операції не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно, в даному випадку звільнення таких операцій від ПДВ для цього підприємства буде неактуальним – адже місце їх постачання за межами митної території України і вони взагалі не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Вимоги для обов’язкової реєстрації платником ПДВ наведені у ст. 181 ПКУ. Головна умова – це досягнення обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахованих (сплачених) на адресу СГ протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн без ПДВ. Тобто встановлено певний «майновий ценз» для вступу у лави платників ПДВ – 1 млн грн за 12 місяців. У тексті п. 181.1 ПКУ говориться про «операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню» ПДВ згідно з розділом V ПКУ. До цього обсягу включаються:

  • оподатковувані операції за ставками 20%, 7%, 0% відповідно до розділів V та ХХ ПКУ;
  • операції,  звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до розділів V та ХХ ПКУ.

Операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ) до цього розрахунку не включаються – див. лист ДФСУ від 25.05.2016 р. №11343/6/99-99-15-03-02-15 та наш коментар до нього.

Отже, якщо підприємство здійснює тільки необ’єктні операції, воно не зможе досягти обсягу операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ, який вимагатиме обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

 

Добровільна реєстрація платником ПДВ

За умов, описаних у запитанні, підприємство може добровільно зареєструватися платником ПДВ. Але ми не бачимо практичного сенсу в такій реєстрації, тому що потрібно буде постійно нараховувати податкові зобов’язання на весь вхідний ПДВ за пп. «а» пп. 198.5 ПКУ.

У декларації з ПДВ буде заповнюватись рядок 10, у якому відображаються всі придбання, та відповідно вони будуть включені у рядок 17, а нараховані податкові зобов’язання будуть відображені у рядку 4 та у включені у рядок 9. За відсутності інших операцій значення рядків 9 та 17 будуть одинаковими і рядки 18 та 19 декларації з ПДВ будуть нульові.

Нічого, крім додаткової роботи з обліку ПДВ, добровільна реєстрація платником ПДВ не принесе.

Якщо згодом у підприємства з’являться звільнені від ПДВ операції (зокрема, послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення для клієнтів з України), то це вже буде звільнена від ПДВ операція на підставі п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. При досягненні обсягу таких операцій 1 млн грн потрібно буде реєструватись платником ПДВ в обов’язковому порядку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Продаж БПЛА: що з ПДВ?
    Підприємство виготовляє і продає дрони іншим суб’єктам господарювання. Складові запчастини придбаваються у вітчизняних постачальників. Як скористатися пільгою щодо звільнення від оподаткування ПДВ за пп. 5 п. 32 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?
    16.04.202496
  • Особливості ПДВ в разі оплати фізособою за послуги, надані бюджетній установі
    Фізособа – працівник бюджетної установи оплатила зі свого особистого банківського рахунку на рахунок ТОВ (платник ПДВ) за послуги у сфері інформатизації за укладеним із даною установою та ТОВ договору про надання послуг. Як провести даний платіж в бухобліку? Як нарахувати ПДВ, якщо є виписаний рахунок і акт про надання послуг, а оплата надійшла не з бюджетного рахунку?
    12.04.202424
  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024601
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202464
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.20241471