• Посилання скопійовано

Повернення сум ПДВ: як це зробити?

У підприємства є переплата на картці платника податків, яка перенесена за податковим повідомленням-рішенням в 2013 році, щоб зменшити від'ємне значення ПДВ у декларації. З цих коштів сплачувалися штрафи, але переплата залишилася. Чи можна повернути переплату і що для цього зробити? Чи є можливість перерахувати кошти на спецрахунок з ПДВ?

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань регулюється ст. 43 та ст. 102 ПКУ та наказом Мінфіну від 11.02.2019 р. №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені».

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Також в абз. 5 п. 4 Порядку №422 зазначено, що підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДПС щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум.

Тобто надміру/помилково сплачені кошти, платник податку може повернути протягом  1095 днів від останнього руху за ним. У разі, якщо на кошти, які знаходяться на рахунку більше 1095 днів без руху, та за відсутності заяви на їх повернення, такі кошти підлягають списанню з ІКП підрозділом ДПС.

Заява може бути подана платником в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

  • на поточний рахунок платника податку в установі банку;
  • на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
  • у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Оскільки кошти, які знаходяться на рахунку, зараховані ще до створення спецрахунку з ПДВ, то керуючись п. 43.4 ПКУ, їх можна повернути виключно на поточний рахунок, тому що перераховані вони були саме з поточного рахунку.

Якщо за результатами розгляду контролюючим органом заяви, встановлено правомірність повернення коштів, до журналу вносять відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Після повернення надміру сплачених коштів з бюджету на поточний рахунок, в подальшому платник податку зможе перерахувати їх на рахунок платника в СЕА ПДВ для погашення податкових зобов'язань з ПДВ.

У випадку невстановлення правомірності повернення коштів, контролюючий орган готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Тож, наголошуємо, що повернути помилково та надміру сплачені грошові зобов’язання можливо лише протягом 1095 днів від їх останнього руху по рахунку.

Виходячи із запитання та вищезазначеного, зробимо висновок, якщо після останнього руху по ПДВ-рухунку не минуло 1095 календарних днів, платник може спробувати подати заяву на повернення коштів на поточний рахунок. Але враховуючи той факт, що зазначені кошти були перенесені за податковим повідомленням-рішенням в 2013 році, щоб зменшити від'ємне значення ПДВ у декларації, не є коштами сплаченими платником з поточного рахунку, при цьому буде відсутня підстава для зазначення необхідних обов’язкових реквізитів з платіжки (що зазначені вище), необхідних для заповнення заяви, тому це не дає права підприємству на отримання таких коштів.

Крім того, не факт, що останній рух по рахунку був у 2019 році, тому більший проміжок часу також не дає права на повернення коштів. Перед початком проведення процедури повернення коштів, радимо провести звірку з податковою на підтвердження наявністі переплати на рахунку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202418
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202416
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20243811
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202420
  • Продаж БПЛА: що з ПДВ?
    Підприємство виготовляє і продає дрони іншим суб’єктам господарювання. Складові запчастини придбаваються у вітчизняних постачальників. Як скористатися пільгою щодо звільнення від оподаткування ПДВ за пп. 5 п. 32 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?
    16.04.2024248