Чи є строк давності для відображення від’ємного значення ПДВ у декларації?

Відповідно до пп. 200.1 ПКУ сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4  ПКУ визначено, що при від’ємному значеннісуми, розрахованої згідно з пп. 200.1 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 - 1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Податківці в листі  від 08.11.2018 р. № 4755/ІПК/04-36-12-01-16 підкреслюють, що термін «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 ЦКУ.

Так, відповідно до ст. 256 ЦКУ, під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пп. 102.5  ПКУ, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з абзацом «а» пп. 14.1.11  ПКУ заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Таким чином, визначені главою 19 ЦКУ та пп. 102.5 ПКУ терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який визначено ст. 200 ПКУ.

Роз’яснення аналогічного змісту розміщено також в ЗІР (категорія 101.24), де зазначено,що незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з ПДВ, до повного його погашення.