З точки зору оподаткування резидент України надає маркетингові послуги нерезиденту, а останній виплачує резиденту за ці послуги кошти – бонус (див., наприклад, ІПК від 27.12.2019 р. №2173/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).
Оскільки для маркетингових послуг місцем постачання є місце реєстрації постачальника (пп. 186.4 ПКУ), виникає об’єкт оподаткування ПДВ (див. пп. 185.1 ПКУ, де пишуть про такий об’єкт оподаткування, як постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України).
В просторіччі надання резидентом України таких послуг нерезиденту називають експортом послуг.
Таким чином, резидент України - платник ПДВ повинен нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ, скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
База оподаткування визначається в загальному порядку за пп. 188.1 ПКУ, у розмірі договірної вартості. З запитання зрозуміло, що договірна вартість погоджується в підписаному сторонами акті.
Датою виникнення податкових зобов’язань є дата отримання коштів чи дата складання акту, залежно від того, яка з цих подій була першою (див. пп. 187.1 ПКУ).
Оскільки в запитанні пишуть, що спершу склали акт, а потім отримали оплату, то ПДВ нараховують за датою складання акту.
Таким чином, курс НБУ для розрахунку суми наданих послуг, в тому числі для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ беруть на дату складання акта.
Аналогічно надані послуги відображаються в бухгалтерському обліку.
Згідно з п. 5 П(С)БО 21, сума наданих послуг включається до доходів за курсом НБУ на дату складання акту: Дт 362 Кт 703.
Поряд з цим, заборгованість на субрахунку 362 є монетарною (буде погашена коштами), тому на цю заборгованість нараховують курсові різниці у звичайному порядку (див. п. 7, п. 8 П(С)БО 21). На податкові зобов’язання з ПДВ курсові різниці не впливають.
Податкова накладна на ці послуги складається таким чином (див. Порядок № 1307):
- у верхній лівій частині ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і зазначається тип причини «02» (п. 8 Порядку № 1307);
- у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється (п. 12 Порядку № 1307);
- всі інші реквізити заповнюють у загальному порядку. Наприклад, у графі «Постачальник (продавець)» зазначається найменування постачальника послуг резидента України. Далі зазначається його індивідуальний податковий номер.
Може виникнути питання, яку назву послуг зазначати в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг» і який код послуги згідно з ДКПП в графі 3.3?
Номенклатуру потрібно зазначати ту, яка наведена в акті наданих послуг. Якщо там написано просто «бонус», то і в ПН потрібно писати «бонус». Якщо «маркетингові послуги», то і в ПН пишуть «маркетингові послуги».
На жаль, в ДКПП немає «маркетингових послуг» чи «бонусу». Але там є, наприклад, розділ 73 «Послуги у сфері реклами та послуги з дослідження кон’юнктури ринку». Рекомендуємо платнику вивчити цей розділ, а також інші розділи і обрати ту послугу, яка найбільше підходить саме для тих послуг, які надавалися резидентом України і за які він отримує бонус.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити