• Посилання скопійовано

Помилка в акті та ПН: чи можна скласти додаткову угоду та РК?

Підприємство надало послуги у січні 2020 року. Помилково в акті було вказано, що послуги за січень 2019 року. Дата акту - 31.01.2020 р. Разом з цим, помилкова номенклатура була вказана і у ПН. Чи можна скласти додаткову угоду, в якій змінити номенклатуру угоди в акті, а на її підставі скласти РК (щоб покупець міг включити ПК з ПДВ у січні)?

Згідно з пп. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пп. 201.11 ПКУ.

Відповідно до пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Своєю чергою, п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, пп. 44.1 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів,  витрат та  інших  показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас, ВАСУ у листі від 02.06.2011  №742/11/13-11 зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, а також обставини у запитанні, вважаємо, що в даному випадку підхід платника податків є доволі ризиковим (зокрема, для покупця). Оскільки податківці, вочевидь, будуть трактувати виписаний у січні 2020 року акт за період січня 2019 року помилковим (оскільки фактично ж суть господарської операції надання послуг за січень 2020). Відповідно до цього, як акт, так і ПН будуть визнані помилковими (а отже, втратять статус первинного документу) і покупець втратить своє право на ПК за такою ПН. А оскільки мова йде про помилку номенклатурі (суті господарської операції), то така помилка не дає можливості ідентифікувати операцію.

Тому, хоча формально, при укладанні додаткової угоди на зміну номенклатури у продавця будуть підстави для складання РК, однак податківцями як акт, так і ПН і додаткова угода разом з РК будуть трактуватись як помилкові і такі, що складені не на підставі господарської операції (або як такі, що не дають змоги ідентифікувати здійснену операцію).

Постачальник має скласти саме правильний акт наданих послуг, скласти РК до ПН на виправлення помилки у номенклатурі, а покупець має відсторнувати свої ПЗ з січень і відобразити їх у Декларації з період в якому буде зареєстровано РК на виправлення помилки у номенклатурі.

Також звертаємо увагу, що податківці приділяють велику увагу номенклатурі, що зазначається у ПН (про це ми детально писали тут).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.2024804
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202425
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202426
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20248345
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202428