• Посилання скопійовано

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: за яких умов?

Інститут спільного інвестування - платник податку на прибуток на загальних підставах (неплатник ПДВ, адже не має операцій, які підпадають під ПДВ), здійснює продаж житлової нерухомості. Наразі планується одну квартиру здавати в оренду (як інвестнерухомість). Чи слід ставати платником ПДВ до досягнення обсягу операцій в 1 млн грн?

Відповідно до пп. 181.1 ПКУ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку І - ІІІ групи.

Таким чином, норми ПКУ вимагають обов’язкову реєстрацію платником ПДВ лише після досягнення обсягу постачання в 1 млн грн. Втім, це правило не стосується "єдинників". Разом з цим, до досягнення обсягу в 1 млн грн ІСІ може зареєструватися платником ПДВ на добровільній основі згідно з ст. 182 ПКУ.

 

Нагадаємо!

Якщо особа, яка відповідно до пп. 181.1 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пп. 182.1 ПКУ).

 

Якщо ІСІ не бажає добровільно ставати платником ПДВ, то у даному випадку важливим є правильний підрахунок досягнення обсягу постачання в 1 млн грн. Для визначення реєстраційного обсягу слід брати операції з постачання, керуючись термінами «постачання товарів» та «постачання послуг», прописаними в пп. 14.1.191 та пп. 14.1.185 ПКУ. На цьому наголошують і податківці в підкатегорії 101.02, «ЗІР»[1].

Послуга із здачі в оренду нерухомості є ПДВ-оподатковуваною згідно з пп. 185.1 ПКУ.

Зауважимо, що намір особи провадити діяльність, у результаті здійснення якої заплановано отримати дохід, чи факт укладання цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг на суму, що перевищує 1-мільйонний ліміт, ще не є підставою для обов’язкової ПДВ-реєстрації (лист ДПС від 05.11.2012  №4773/0/61-12/15-3115 (Додаток 2)).

Так, на практиці для визначення дати збільшення обсягу постачання й фіксації моменту перевищення 1-мільйонного ліміту прийнято користуватися датами виникнення податкових зобов’язань відповідно до ст. 187 ПКУ. Тобто, дата виникнення першої події: або отримання передоплати (авансу) за товари (послуги), або відвантаження товарів (надання послуг).

Таким чином, сума договору, укладеного на постачання товарів/виконання послуг, не враховується до граничного обсягу постачання для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, допоки не виникне перша подія відповідно до ст. 187 ПКУ.

Втім, зауважимо дуже важливу річ. Як зазначалося вище, до реєстраційного обсягу потрапляють не всі операції з постачання товарів (послуг), а лише ті, які згідно з р. V ПКУ належать до оподатковуваних. Відповідно до роз’яснення податківців у підкатегорії 101.02, «ЗІР»[2], ІПК від 26.07.2019 р. № 3512/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК від 26.10.2018 р. № 4602/6/99-99-15-03-02-15/ІПК до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню:

  • за основною ставкою ПДВ – 20%;
  • ставкою 7%;
  • нульовою ставкою ПДВ;
  • звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Про це ми зазначали тут та тут.

Зауважимо, що якщо буквально читати норму пп. 14.1.186 ПКУ, оподатковувана операція для цілей р. V ПКУ — це операція, що підлягає обкладанню ПДВ. Тобто напрошується висновок, що оподатковувані операції – це лише операції з постачання товарів (послуг), які обкладають ПДВ за ставками 20%, 7% або 0%.

У зв’язку із цим, вважаємо, що не лише операції, які не вважають об’єктами оподаткування за ст. 196 ПКУ, а й звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197 та підрозділом 2 р.ХХ ПКУ, до такого обсягу не належать. Однак, як бачимо, податківці з даного питання фіскально налаштовані, та дозволяють не враховувати до граничного розміру обсягу операцій лише операції, які не вважають об’єктами оподаткування.

Підсумуємо: якщо дотримуватися позиції податківців, то ІСІ має розраховувати обсяг постачань при досягненні якого слід обов’язкового зареєструватися платником ПДВ вже починаючи із операцій по продажу квартир. Адже згідно з пп.197.1.14 ПКУ операції із постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом, є звільненими від ПДВ.

Якщо ж ІСІ дотримуватиметься позиції, що звільнені ПДВ-операції не потрапляють до розрахунку обсягу постачань для реєстрації платником ПДВ відповідно до норми пп. 14.1.186 ПКУ, то такий обсяг розраховується, виходячи із операції з постачання товарів (послуг), які обкладають ПДВ за ставками 20%, 7% або 0%. Послуги із здачі в оренду є ПДВ-оподатковуваними за ставкою 20%.


[1] Як продавцю визначити встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги?

[2] Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.2024926
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202429
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202428
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20249035
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202434