Помилкова ПН та РК до неї: як враховується при розрахунку реєстраційного ліміту?

Як роз’яснюють податківці у "ЗІР" (підкатегорія 101.17), обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Однак, при цьому суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, і впливають на значення показника ΣПеревищ.

Фактично ж платники податку стикаються з тим, що розрахунки коригування, які складаються у аналогічних ситуаціях, не враховуються при визначені реєстраційного ліміту. Зокрема, у справі № 815/3112/18 зазначається, що СЕА ПДВ не розпізнає відповідний розрахунок коригування і повернути списаний реєстраційний ліміт на разі неможливо з огляду на те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 200-1 ПКУ та Порядку №569, і не допускає ручного втручання в її роботу.

При цьому, ДФС в листі від 16.02.2018 р. №5963/6/99-99-12-0301-15, який був наданий у відповідь на скаргу №14/11/2017 від 14.11.2017 р., фактично визнала, що помилка була допущена не з боку позивача, а з боку електронної системи адміністрування податку, яка не розпізнає відповідний розрахунок коригування.

У судовому рішенні № 76937967 від 05.10.2018 за вищезгаданою справою 815/3112/18 суд став на сторону платника та зобов’язав податковий орган привести показник ΣПеревищ до відповідного стану (зокрема, зменшивши цей показник на суму зареєстрованого РК).

Тож наразі маємо ситуацію, що на практиці, алгоритмом СЕА ПДВ розрахунок коригування, який був зареєстрований не у строк встановлений для ПН (хоча законодавчо для РК на зменшення встановлено інший строк реєстрації), не враховується при розрахунку суми перевищення у місяці його виписки, а впливає лише на показник суми перевищення у місяці реєстрації (тобто враховується не у тому періоді).

Таким чином, з боку платника порядок відображення в декларації такої операції та порядок складання ПН та РК було дотримано правильно. Показник ΣПеревищ виникає виключно за рахунок неправильної роботи алгоритму розрахунку ліміту реєстрації ПН. Тому вважаємо, що в даному випадку платнику податків необхідно звертатися до суду з вимогою визнання протиправними дій відповідного територіального органу ДПС та ДПСУ щодо зменшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ.

Для уникнення такої ситуації із «зависанням» суми перевищення платник податку повинен був в  уточнюючій декларації за грудень 2018 р. відобразити лише збільшення ПЗ на суму «правильної» ПН (не знімаючи «помилкову»), а у серпневій декларації відобразити зменшуючий РК. Однак при цьому платнику податку довелося б нарахувати і сплатити 3% штрафу за донарахування ПЗ у декларації з ПДВ. При цьому такий би підхід повернув платнику ΣПеревищ без судових процесів.

У даному випадку слід ще раз подати уточнений розрахунок до декларації з ПДВ за грудень 2018 року, до якого знову додати помилкову податкову накладну за грудень 2018 р., складену на неплатника. Від’ємний РК, що був складений на виправлення помилкової ПН на неплатника, слід було відобразити у декларації за серпень 2019 р. Якщо цього не було зроблено, такий РК можна буде відобразити у декларації за вересень 2019 р. або подати уточнюючий розрахунок за серпень 2019 р.