• Посилання скопійовано

Списання безнадійної кредиторської заборгованості: ПДВ-наслідки

У червні 2012 р. підприємство (платник ПДВ) придбало у платника ПДВ худобу, але не розрахувалося за неї в повному обсязі. У грудні 2018 р. покупець списує таку заборгованість як безнадійну. Чи потрібно при цьому нараховувати ПЗ з ПДВ?

Запитання:

У червні 2012 р. підприємство (платник ПДВ) придбало у платника ПДВ худобу, але не розрахувалося за неї в повному обсязі. У грудні 2018 р. покупець списує таку заборгованість як безнадійну. Чи потрібно при цьому нараховувати ПЗ з ПДВ? Чи впливає на це факт, що з 2012 р. до 2016 р. покупець перебував на спецрежимі з ПДВ (як сільгосптоваровиробник)? 

 

Відповідь:

У таких ситуаціях слід звертати увагу на кілька моментів, а отже, розглянемо їх окремо.

 

Строки списання заборгованості

Списання відбувається спочатку в бухобліку. І за нормами національних стандартів безнадійною вважається така заборгованість, щодо якої у підприємства є впевненість щодо того, що її не буде погашено. Підстави для такої впевненості можуть бути різними. Однією з них може бути сплив строку позовної давності. Докладно цю підставу ми розглядали тут, а ДФС у «Віснику» тут>>

Чому автор про це згадує: загальна позовна давність становить три роки. Тобто, якщо борг виник у 2012 році і його не було погашено, то за загальних умов його списувати як безнадійний борг треба було ще у 2015 році (можливо, навіть у червні). Але за умовами запитання списання відбувається чомусь у грудні 2018 року і не пояснюється чому.

Якщо причиною цьому стало подовження строків розрахунків за домовленістю сторін і, як наслідок, строк позовної давності сплив саме у грудні 2018 р., то тоді списання відбулося своєчасно.

Якщо ж своєчасно борг не списали і виявили цю помилку пізніше, наприклад, за наслідками інвентаризації кредиторської заборгованості, то в бухобліку проблем немає – підприємство списує цю заборгованість тоді, коли помилку було виявлено. А ось щодо ПДВ податківці можуть і не погодитися із таким перенесенням строків.

Втім, оскільки наслідком для покупця, як ми покажемо далі, є зменшення податкового кредиту, скоріш за все вони не заперечуватимуть, якщо таке зменшення відбудеться датою списання заборгованості. Адже щодо 2015 року строки давності за ст. 102 ПКУ вже минули і формально у 2019 році платник ПДВ вже не зобов’язаний нічого коригувати.

 

ПДВ-наслідки для звичайних платників

Обставини списання кредиторської заборгованості ми докладно розглядали тут. І тоді зазначали: при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отриманими товарами від постачальника — платника ПДВ рішення щодо залишення суми ПДВ у складі податкового кредиту покупцю доведеться приймати самостійно. Тому що податківці вважають: позаяк кредиторська заборгованість за неоплаченими товарами підлягає списанню, то товари, внаслідок придбання яких виникла така заборгованість, вважаються безоплатно отриманими (адже вони так і не були оплачені), а покупець за ними втрачає право на податковий кредит. Однак після того, як минуло 3 роки, зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної постачальник вже не зможе. Тому знімати податковий кредит покупцю, який вирішив діяти за таким роз’ясненням, доведеться на підставі складеної ним самостійно бухгалтерської довідки. Така відповідь на сьогодні міститься в «ЗІР» (категорія консультації 101.23, запитання: «Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ коригування податкового кредиту, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності?»).

 

ПДВ-наслідки для колишніх спецрежимників

У 2015 році (якщо саме тоді фактично сплинув строк давності) спецрежимник мав теж відкоригувати свій податковий кредит (по суті, сторнувати його, застосовуючи ті правила, які діяли щодо формування податкового кредиту в цьому році). Але цього зроблено не було.

У 2017 році спецрежим з ПДВ відмінили. Більш того, скасували і можливість коригування ПЗ та ПК за «спецрежимний період» (спочатку граничний строк реєстрації РК був до 15.01.2017, потім цей строк подовжили, але безумовно, у 2019 році такі РК вже не реєструються). Але, як зазначено вище, звичайні платники ПДВ коригують свій ПК в такій ситуації не на підставі РК, а на підставі бухгалтерської довідки.

По суті з 01.01.2017 р. колишні спецрежимники  діють за правилами, які встановлені для звичайних платників ПДВ, жодних особливостей для них не встановлено. Про це йдеться, зокрема, тут.

Тому, хоча діючих консультацій від ДФСУ щодо ситуації, яка наведена у запитанні, і немає, на думку автора, підприємцю доведеться, як звичайному платнику ПДВ, або сторнувати ПК з ПДВ за неоплаченими товарами (тобто, діяти за роз’ясненням в «ЗІР»), або, враховуючи всі обставини, подати запит на індивідуальну податкову консультацію. І вже далі або діяти за нею, або оскаржувати її в суді (відповідно до ст. 52-53 ПКУ). Або, як третій варіант, не сторнувати ПК з ПДВ при списанні такої заборгованості і далі захищати це рішення при податковій документальній перевірці та за її наслідками (і тут справа теж може дійти до суду згідно з ст. 56 ПКУ).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.2024899
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202428
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202427
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20248805
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202432