Використання пакувальних матеріалів у госпдіяльності: як підтвердити для ПДВ?

Запитання:

Виробниче підприємство, квартальний платник податку на прибуток та платник ПДВ використовує пакувальні матеріали, а саме: стрейч, скотч для палетування продукції під час її зберігання та реалізації. Ці ТМЦ не зазначаються у специфікаціях на виготовлення продукції. У кінці місяця складається акт списання фактично використаних матеріалів. Якими внутрішніми розпорядчими чи нормативними документами слід дооформити таке списання з метою підтвердження ПДВ у господарській діяльності (щоб не донараховувати ПДВ - зобов’язання)?

Відповідь:

Відповідно до п. 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінрезультату до оподаткування.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

У п. 6 розд. ІІІ Порядку №21 зазначено, що платник ПДВ самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Про це також нагадує ДФС в ІПК від 02.10.2018 р. №4269/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та повідомляє, що правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та 201 ПКУ.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, як визначено п. 201.10 ПКУ.

Тобто, враховуючи норми ст. 198 та п. 201.10 ПКУ покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної за такою операцією, за допомогою якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов'язкових реквізитах визначених п. 201.1 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст.

Щодо витрат пакувальних матеріалів, то до собівартості продукції відносяться витрати на індивідуальну упаковку, з якою готова продукція реалізується (пляшка для води, ємність для шампуню, коробка для торту тощо).

Такі пакувальні матеріали як стрейч, скотч для палетування продукції під час її зберігання та реалізації (витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції) включаються до складу витрат на збут на піставі п. 19 П(С)БО 16.

Отже, акту списання фактично використаних пакувальних матеріалів, який складається щомісяця, цілком достатньо для підтвердження використання таких матеріалів у госпдіяльності.