• Посилання скопійовано

Оподаткування ломбардами доходів від продажу заставленого майна клієнтів

Коли фізособа - клієнт ломбарда не повертає кредит, то як оподатковується реалізація заставленого фізособою майна? Якщо предметом застави є золото, яке здається до Держскарбниці, чи виникає при цьому ПДФО та військовий збір?

Ось що зазначають у цьому випадку податківці («ЗІР», категорія відповіді 103.02). 

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ломбарди відносяться до фінансових установ.

Ломбардна операція – це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (пп. 14.1.100 ПКУ).

Статтею 20 Закону від 02 жовтня 1992 року №2654-ХІІ  та ст. 589 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов’язків перед ломбардом під час закінчення терміну дії договору позики кредитор, зокрема, ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обов’язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави. 

Зазначимо від себе: право власності на предмет застави виникатиме у кредитора лише в тому випадку, якщо він вирішить залишити цей предмет в себе. Якщо ж ломбард буде реалізовувати цей предмет з метою погашення позичальником суми боргу, то право власності на нього залишатиметься у позичальника (тобто, в бухгалтерському обліку в ломбарді він залишатиметься поза балансом). 

Згідно з пп. 165.1.16 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Водночас, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону № 2654-ХІІ).

Враховуючи вищевикладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані платником податку внаслідок реалізації заставленого майна платника податку, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) у сумі, що не перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя.

Однак, грошова сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду), є об’єктом оподаткування у платника податку, якому вона повертається, тобто підлягає оподаткуванню ломбардом (з урахування пп. 164.2.20 ПКУ та згідно з ст. 168 ПКУ) за ставкою 18%. Також, така сума оподаткованого ПДФО доходу, оподатковується і військовим збором за ставкою 1,5%.

Втім, у листі  від 20.10.2015 р. №22128/6/99-99-17-03-03-14 ДФСУ дотримувалося більш фіскальної точки зору:  «Протягом строку дії договору основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. Разом з тим у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом платника податку є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до ст. 25 Закону № 2654». 

Однак, обидва роз’яснення від ДФСУ не мають силу нормативного документу, тож, яке з них застосовувати на практиці, вирішувати самому ломбарду – податковому агенту. 

Зверніть увагу, що зазначені норми ПКУ не звільняють від оподаткування дохід фізособи, отриманий від продажу золота Держскарбниці (оскільки здача такого золота відбувається не безоплатно, а за певною встановленою ціною). Тож, правила оподаткування виручки від такої передачі мають бути ті самі. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Договір добровільного медичного страхування і відшкодування працівнику витрат
    ТОВ уклав договір ДМС із страховою компанією. В договорі передбачено можливість відшкодування медичних витрат, понесених працівником, безпосередньо працівнику. Чи є це перепоною для неоподаткування ПДФО та ВЗ суми, яка не перевищує 30% від зарплати? Якщо так і ТОВ чи страхова компанія не буде утримувати ці суми із працівників, а платитиме за рахунок ТОВ/страхової компанії, які ще податки потрібно нараховувати?
    27.03.2024240
  • Чи можна вивчати іноземну мову і не платити податки?
    Компанія оплатила курси англійської мови для працівників. Це вважається додатковим благом з нарахуванням ПДФО і ВЗ з відображенням у додатку 4ДФ. Але коло працівників, які відвідують курси, чітко не визначено, відвідування занять не регулярне, працівники, які відвідують заняття змінюються. Чи можна в такому разі не нараховувати ПДФО та ВЗ, і не відображати у єдиній звітності?
    15.03.202469
  • «Соцпакет» працівникам: що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
    Підприємство бажає надавати працівникам додатковий «соцпакет»: довгострокову медичну страховку, страхування їх життя, компенсацію витрат на харчування, оплату їх проїзду на роботу та додому, оплату фітнес-послуг тощо. Які податки треба буде сплатити з цих видів доходів?
    12.03.202490
  • Чи сплачувати ПДФО та ВЗ з вартості квартири, внесеної до статутного капіталу?
    Фізособа за 700 000 грн придбала квартиру, яку передала як внесок до статутного капіталу ТОВ. Вартість внеску оцінена в 2 000 000 грн. На погляд податкової служби, у фізособи в цьому разі виникає оподатковуваний дохід 1 300 000 грн (2 000 000 — 700 000), з якого слід сплатити ПДФО і ВЗ. Чи права податкова служба?
    28.02.202448
  • Куди платити ПДФО при викупі підприємством земельних ділянок у фізосіб?
    Підприємство викуповує земельні ділянки у фізосіб. Куди сплачувати ПДФО – до бюджету за місцем реєсрації фізособи власника, за місцем знаходження земельної ділянки чи за місцем нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу?
    22.02.20241451