Відповідно до пп. 169.1 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно з пп. 169.4.1 ПКУ, ПСП застосовують до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн.
Таким чином, ПСП у 2019 р. складала 960,50 грн на одну дитину.
Відповідно до пп. 169.2.1 та пп. 169.2.2 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Згідно з пп. 14.1.48 ПКУ, заробітна плата – основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму.
Перелік виплат, які входять до складу зарплати, передбачено Інструкцією №5.
Крім того, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ).
Тобто сума відпускних відноситься до заробітної плати, яка підлягає оподаткуванню та застосуванню ПСП, передбачених пп. 169.1 ПКУ.
При перехідній відпустці суми нарахованої відпустки розподіляють за місяцями. У місяці надання відпустки, суму нарахованих відпускних додають до заробітної плати, отриманий результат порівнюють з граничною величиною доходу, що дає право на застосування ПСП. І якщо таке право виникає, ПСП застосовується до нарахованого доходу, а з суми, що залишається утримують 18% ПДФО. Із суми відпускних, що припадає на інший місяць утримують ПДФО у розмірі 18%, а чи буде право на ПСП в даному місяці роботодавець визначає в найближчому розрахунковому періоді, шляхом перерахунку доходу працівника.
Відповідно до пп. 169.4.3 ПКУ роботодавець має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Також роботодавець зобов'язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП за наслідками звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року (пп. 169.4.2 ПКУ).
Отже, роботодавець має право здійснити перерахунок сум наданих ПСП за будь-який період та відобразити результати такого перерахунку у формі №1ДФ у кварталі, в якому проведено такий перерахунок.
Тобто перерахунок ПСП за листопад 2019 р., роботодавець може провести у червні 2020 року та відобразити результат перерахунку у формі №1ДФ за IІ квартал 2020 року так: у графі 3а і 3 зазначають суму нарахованого доходу у ІІ кварталі, а графи 4а і 4 - зменшують на суму надміру нарахованого та перерахованого ПДФО.
У розділі II форми №1ДФ результати річного перерахунку не відображають, оскільки для військового збору його не проводять.
Такий перерахунок ПДФО дає змогу виправити помилку без застосування штрафних санкцій.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити