Розіграш подарунків та фуршет в межах рекламно-навчально-розважальних заходів: чи є ПДФО і ВЗ?

Запитання:

Підприємство на загальній системі оподаткування та платник ПДВ організовує кілька разів на рік заходи з метою залучення нових клієнтів (покупців) та розвитку у сфері продажу існуючих. Тобто, заходи носять рекламно-навчально-розважальний характер. Документально оформлюються такі заходи наказами про проведення, кошторисом та звітом про проведення. Під час цих заходів відбувається розіграш подарунків та фуршет. Чи вірно я розумію, що втрачається право на податковий кредит? Та чи нараховуються ПДФО і ВЗ на подарунки? Як нараховувати ПДФО та ВЗ, якщо подарунок виграв нерезидент?

Щодо оподаткування вартості фуршету

Слід зазначити, що підлягають оподаткуванню не лише вартість розіграних подарунків, а й вартість фуршету для учасників заходу.

ДФС в ІПК від 03.06.2019 р. №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі №520/8584/1 повідомляє таке.

Визначення понять «шведський стіл», «харчування за принципом «шведського столу» та «громадське харчування» не передбачено положеннями ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України.

Водночас пп. 14.1.54 ПКУ визначено поняття «доходу з джерелом походження з України». Це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т. ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, в якому не передбачено дохід у вигляді вартості громадського харчування та харчування за принципом «шведського столу».

При цьому невключення доходів, одержаних платником податків у вигляді «громадського харчування», «харчування за принципом «шведського столу» до додаткового блага, відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ не дає підстав вважати такі доходи звільненими від оподаткування ПДФО та ВЗ. Зазначене лише вказує на те, що вказані доходи не є додатковим благом.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

Так звана «неможливість» персоніфікувати отриманий дохід не може слугувати підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів.

Крім того, пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування ВЗ доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 ПКУ.

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено пп. 164.2.20 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ.

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування ВЗ (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримати ПДФО і ВЗ із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18%, визначену ст. 167 ПКУ, та ставку ВЗ 1,5%, встановлену пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).

Згідно з пп. 70.12.1 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника (далі – РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана надавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).

Раніше в ІПК від 05.09.2018 р. №3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК ДФС вже висловлювалось, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі, якими забезпечуються працівники підприємства впродовж робочого дня за принципом «шведського столу», не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах, і є базою нарахування ЄСВ.

Щодо оподаткування вартості подарунків

Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 1043,25 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПКУ, зокрема:

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (пп. 164.2.10 ПКУ);

- дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ).

ДФС в ІПК від 27.05.2019 р. №2403/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомляє, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ. При цьому вказана сума перевищення також є об'єктом оподаткування ВЗ без застосування коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ПКУ.

При цьому у податкового розрахунку №1ДФ відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «160». Якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «126».

ГУ ДПС у м. Києві в ІПК від 15.11.2019 р. №1331/10/26-15-33-18-12-ІПК також наголошує, якщо за умовами проведення рекламної акції кінцевий споживач отримує дохід у грошовому вигляді, то організатор такої акції повинен виконати всі функції податкового агента щодо нарахування, перерахування (сплати) ПДФО, ВЗ та відображення цієї інформації у звітності стосовно вищезазначеного доходу.

Щодо оподаткування доходу нерезидента

Відповідно до пп. 162.1.2 ПКУ фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є платником ПДФО.

У п. 163.2 ПКУ зазначено, що об'єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Отже, дохід нерезидента у вигляді вартості подарунка, отриманого під час рекламних заходів, та вартості фуршету в режимі «шведського столу» підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ в тому ж порядку, що й аналогічних дохід, отриманий резидентами – громадянами України.

Про те, що для отримання реєстраційного номера іноземцеві слід подати в податкову облікову картку фізособи-платника податків див. тут https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/1879, а порядок отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків див. тут https://consulting.dtkt.ua/taxation/common/2485 та тут https://consulting.dtkt.ua/labor/labor-relations/6615

Щодо ПДВ

Відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

При цьому норми пп. «г» п. 198.5 ПКУ зобов'язують платника ПДВ нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ПКУ, та складати не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Господарською діяльністю в пп. 14.1.36 ПКУ визначена діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

ДФС в ІПК від 15.11.2018 р. №4828/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та від 06.09.2018 р. №3881/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомляє, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником ПДВ у зв'язку із забезпеченням працівників платника податку у робочий час харчуванням за принципом «шведського столу», включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ).

Норми пунктів 198.3 та 198.5 ПКУ також поширюються на ситуацію, що розглядається.

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, не здійснюється.

Також читайте:

Які ризики виникають у підприємства, яке оплачує за харчування іноземців? https://consulting.dtkt.ua/taxation/pdfo/12173

Як оподатковується безоплатне харчування працівників https://news.dtkt.ua/taxation/common/45791

Організація виїзної наради: чи оподатковуються ПДФО та ЄСВ забезпечення учасників? https://news.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/54923