• Посилання скопійовано

Чи повинна релігійна громада персоніфікувати витрати, понесені на відпочинок своїх членів?

Неприбуткова організація (релігійна громада) уклала договори на оренду приміщення та забезпечення харчуванням членів громади та їхніх родин як благодійного заходу (оздоровлення) на виїзному відпочинку протягом 10 днів. Суми суттєві, оскільки бажаючих багато. Чи повинна громада їх персоніфікувати та сплачувати 19,5% з понесених витрат?

Відповідно до пп. «в» пп. 165.1.4 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням пп. 170.7 ПКУ іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.

У пп. 170.7.1 ПКУ зазначено, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у т. ч. гуманітарна допомога, яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним пп. 170.7 ПКУ.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Витрати на відпочинок членів релігійної громади відсутні в переліку видів цільової допомоги, який міститься в пп. 170.7 ПКУ.

Положеннями пп. 170.7.3 ПКУ передбачено, що сума нецільової благодійної допомоги, у т. ч. матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 р. – 2690 грн) не включається до оподатковуваного доходу.

Благодійник – юрособа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності №1ДФ.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, тобто 2690 грн.

Отже, релігійна громада повинна персоніфікувати суми, витрачені на відпочинок своїх членів та їх родин.

ДФС в ІПК від 08.10.2018 р. №4334/6/99-95-42-02-15/ІПК повідомляє, що згідно з Довідником сума нецільової благодійної допомоги, у т. ч. тієї, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ з ознакою доходу «169».

При цьому враховуючи, що коефіцієнт, передбачений пп. 164.5 ПКУ, застосовується для визначення бази оподаткування ПДФО, то у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах За «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. №1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.

Застосування для військового збору коефіцієнту, визначеного пп. 164.5 ПКУ, не передбачено (п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за ф. №1ДФ відображаються загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками) (п. 3.11 розд. III Порядку №4).

Отже, базою оподаткування військовим збором є вартість доходу у негрошовій формі, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені ПКУ та яка відображається у рядку «Військовий збір» розд. II податкового розрахунку за ф. №1ДФ без урахування коефіцієнту, визначеного пп. 164.5 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Чи можна вивчати іноземну мову і не платити податки?
    Компанія оплатила курси англійської мови для працівників. Це вважається додатковим благом з нарахуванням ПДФО і ВЗ з відображенням у додатку 4ДФ. Але коло працівників, які відвідують курси, чітко не визначено, відвідування занять не регулярне, працівники, які відвідують заняття змінюються. Чи можна в такому разі не нараховувати ПДФО та ВЗ, і не відображати у єдиній звітності?
    15.03.202451
  • «Соцпакет» працівникам: що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
    Підприємство бажає надавати працівникам додатковий «соцпакет»: довгострокову медичну страховку, страхування їх життя, компенсацію витрат на харчування, оплату їх проїзду на роботу та додому, оплату фітнес-послуг тощо. Які податки треба буде сплатити з цих видів доходів?
    12.03.202470
  • Чи сплачувати ПДФО та ВЗ з вартості квартири, внесеної до статутного капіталу?
    Фізособа за 700 000 грн придбала квартиру, яку передала як внесок до статутного капіталу ТОВ. Вартість внеску оцінена в 2 000 000 грн. На погляд податкової служби, у фізособи в цьому разі виникає оподатковуваний дохід 1 300 000 грн (2 000 000 — 700 000), з якого слід сплатити ПДФО і ВЗ. Чи права податкова служба?
    28.02.202444
  • Куди платити ПДФО при викупі підприємством земельних ділянок у фізосіб?
    Підприємство викуповує земельні ділянки у фізосіб. Куди сплачувати ПДФО – до бюджету за місцем реєсрації фізособи власника, за місцем знаходження земельної ділянки чи за місцем нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу?
    22.02.20241251
  • Застосування ПСП до доходу сумісника за місцями роботи
    Чи потрібно застосовувати та здійснювати перерахунок ПСП в наступній ситуації...
    19.02.202464