Сплата страхового платежу за авто фізособи-орендодавця: що з ПДФО?

Страхування транспортного засобу здійснюється орендодавцем - це вимога ч. 1 ст. 802 ЦКУ. З іншого боку, як передбачено у ч. 2 ст. 771 ЦКУ, договором оренди може бути встановлено обов'язок орендаря укласти договір страхування автомобіля, який передано у найм. Якщо така вимога не передбачена, тоді застрахований власником автомобіль, який згодом передано в оренду, не припиняє чинності договору страхування транспортного засобу.

Що стосується страхування відповідальності орендаря за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням автомобіля, то його порядок, як передбачено у ч. 2 ст. 802 ЦКУ, встановлюється законом. Відповідно до Закону №1961, обов'язок страхування цивільно-правової відповідальності покладено на власників ТЗ, а за визначенням п. 1.6 Закону №1961, власником ТЗ на підставі договору оренди є орендар, але тільки з метою Закону №1961.

Отже, перед використанням орендованого автомобіля орендар повинен застрахувати свою цивільну відповідальність. А ось укладення договору страхування автомобіля, який передано у найм, погоджується за домовленістю сторін.

Відповідно до Закону про страхування, страхування буває добровільним та обов’язковим. Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування наземного транспорту (крім залізничного) (п. 6 ст. 6 Закону про страхування).

За позицією податківців в ІПК від 17.09.2018 р. №4057/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, сума страхових платежів, яка сплачується юрособою (орендарем) за договором страхування транспортного засобу фізособи (орендодавця) за програмою повне КАСКО, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізособи на підставі пп. 164.2.16 ПКУ та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах. У формі №1ДФ така сума зазначається за ознакою «124», якщо орендар-фізособа не є працівником СГ — орендаря або «125», якщо орендар-фізособа є найманим працівником.

Проте, наприклад, у «Віснику» № 28/2017 податківці звертають увагу на таке: якщо договір оренди транспортного засобу між юридичною та фізичною особою не був продовжений після закінчення дії його терміну, то така сума страхового зобов’язання, яку юрособа сплатила за страхування орендованого автомобіля, є додатковим благом фізособи і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. У ф. №1ДФ така сума зазначається за ознакою «126».

Остаточно забезпечити себе від спірних ситуацій дозволить отримана від ДФС ІПК для конкретного СГ.

Щодо питання нарахування та сплати ЄСВ податківці доволі фіскальні і вважать сплачену суму платежу за договором КАСКО базою для ЄСВ, ми ж з такою позицією не погоджуємося (додатково див. тут)