• Посилання скопійовано

Чи потрібно відображати в ф. №1ДФ видані покупцю кошти за повернений товар?

Покупець - фізособа придбала товар шляхом безготівкового перерахунку. Після цього повернув товар, а підприємство, своєю чергою, повернуло йому кошти готівкою. Чи потрібно відображати таку суму в розрахунку №1ДФ?

Перш за все зазначимо, що докладно операцію із повернення покупцем товару (а продавцем – йому коштів за такий товар) ми розглядали тут.  При цьому ми звертали увагу на позицію податківців щодо того, що на повернення коштів за товар (якщо сума такого повернення перевищує 100 грн) продавцю  обов’язково треба скласти відповідний акт. 

А ще така операція з повернення готівки за товар має всі ознаки розрахункової (в значенні Закону про РРО). А отже, вона має бути проведена із допомогою РРО (всі виключення, коли це не потрібно, наведені у ст. 9 Закону про РРО).

 

Використання РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити такі розрахункові операції через РРО (ст. 3 Закону про РРО).

При цьому, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документу щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто РРО необхідно застосовувати не тільки при отриманні коштів від покупця як оплату за товар, а й при поверненні коштів готівкою покупцю за повернутий ним товар.

За здійснення розрахункової операції без РРО застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

  • вчинене вперше - 1 гривня;
  • за кожне наступне вчинене порушення - 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Дехто вважає, що оскільки надходження коштів до продавця відбувалося безготівково, то при поверненні цих коштів готівкою РРО застосовувати не потрібно – ніби це виключення. Але Закон про РРО такого виключення не містить. Більш того, така різниця у видах оплати (безготівкова-готівкова) тривалий час призводила до подібних роз’яснень з боку податківців: при безготівковій формі оплати за товар не можна повернути кошти у готівковій формі.

На сьогодні вони вже не так категоричні (і це правильно, адже насправді закон не обмежує покупця і продавця у способах розрахунків між собою). Але вимогу застосовувати РРО при поверненні коштів готівкою або навіть на платіжну картку покупця ніхто не скасовував. 

 

Відображення в формі №1ДФ

Згідно з пп. 165.1.12 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід у вигляді вартості товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище, ніж ціна придбання таких товарів.

При цьому, у розрахунку за формою №1ДФ відображенню підлягають не тільки суми з яких утримується ПДФО, а також і ті виплати, які згідно ПКУ не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, сума компенсації, яка надається покупцю за повернений товар і яка не перевищує його вартості відображається у розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу 138 - «Вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна». Водночас, зауважимо, що графи 4 та 4а розрахунку за такою фізособою не заповнюються.

Окрім цього така сума не буде і об’єктом оподаткування військовим збором. Але  у розділі ІІ «Військовий збір» її варто показати, оскільки податківці роз’яснюють, що Порядок №4 не містить виключення щодо неоподаткованих доходів, як таких, які не треба наводити у розділі ІІ форми №1ДФ (докладніше про це тут).

Звісно, що причини повернення товару можуть бути різними (про це говорить Закон №1023). Якщо у товарі було виявлено недоліки і він повертається протягом гарантійного строку, то це випадок, який прямо передбачений пп. 165.1.12 ПКУ (який ми розглянули вище і це гарантує ст. 8 Закону №1023).

Але ст. 9 Закону №1023 дає право повернути деякі товари і належної якості. І тут вже гарантійні зобов’язання і гарантійний строк не мають значення – ця стаття закону встановлює свої строки та правила такого повернення.

Більшість фахівців вважає, що пп. 165.1.12 ПКУ діє в обох випадках, і відображення повернення коштів за ними в формі №1ДФ є однаковим. Є також інша думка про те, що в даному випадку, якщо повертається товар належної якості, пп. 165.1.12 ПКУ не діє і суму такого повернення не потрібно відображати в ф. №1ДФ. Але обережні продавці можуть отримати з цього приводу індивідуальну податкову консультацію у ДФС і діяти за нею. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Договір добровільного медичного страхування і відшкодування працівнику витрат
    ТОВ уклав договір ДМС із страховою компанією. В договорі передбачено можливість відшкодування медичних витрат, понесених працівником, безпосередньо працівнику. Чи є це перепоною для неоподаткування ПДФО та ВЗ суми, яка не перевищує 30% від зарплати? Якщо так і ТОВ чи страхова компанія не буде утримувати ці суми із працівників, а платитиме за рахунок ТОВ/страхової компанії, які ще податки потрібно нараховувати?
    27.03.2024236
  • Чи можна вивчати іноземну мову і не платити податки?
    Компанія оплатила курси англійської мови для працівників. Це вважається додатковим благом з нарахуванням ПДФО і ВЗ з відображенням у додатку 4ДФ. Але коло працівників, які відвідують курси, чітко не визначено, відвідування занять не регулярне, працівники, які відвідують заняття змінюються. Чи можна в такому разі не нараховувати ПДФО та ВЗ, і не відображати у єдиній звітності?
    15.03.202469
  • «Соцпакет» працівникам: що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ?
    Підприємство бажає надавати працівникам додатковий «соцпакет»: довгострокову медичну страховку, страхування їх життя, компенсацію витрат на харчування, оплату їх проїзду на роботу та додому, оплату фітнес-послуг тощо. Які податки треба буде сплатити з цих видів доходів?
    12.03.202490
  • Чи сплачувати ПДФО та ВЗ з вартості квартири, внесеної до статутного капіталу?
    Фізособа за 700 000 грн придбала квартиру, яку передала як внесок до статутного капіталу ТОВ. Вартість внеску оцінена в 2 000 000 грн. На погляд податкової служби, у фізособи в цьому разі виникає оподатковуваний дохід 1 300 000 грн (2 000 000 — 700 000), з якого слід сплатити ПДФО і ВЗ. Чи права податкова служба?
    28.02.202448
  • Куди платити ПДФО при викупі підприємством земельних ділянок у фізосіб?
    Підприємство викуповує земельні ділянки у фізосіб. Куди сплачувати ПДФО – до бюджету за місцем реєсрації фізособи власника, за місцем знаходження земельної ділянки чи за місцем нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу?
    22.02.20241451