Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Об’єктом і базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу).
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною у п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу формулою.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.
При практичному застосуванні терміну «стаціонарне джерело забруднення» в умовах розділу VIIІ «Екологічний податок» Податкового кодексу слід враховувати поняття «стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти» (пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Зауважимо, що ст. 11 Закону № 2707 передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можна здійснювати після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. Тобто власник приміщення має одержати зазначений дозвіл.
Таким чином, суб’єкт господарювання у разі використання автономної системи опалення, в нашому випадку газового котла, має об’єкт оподаткування екологічним податком — обсяг забруднюючих речовин, що утворюються й викидаються в атмосферне повітря при згорянні палива (газу), та є платником екологічного податку (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом забруднення), а тому повинен обчислювати, нараховувати та сплачувати до бюджету екологічний податок, а також складати податкову звітність за цим платежем.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДОКУМЕНТІВ
Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI
Закон № 187 — Закон України від 05.03.98 р. № 187/98-ВР «Про відходи»
Закон № 422 — Закон України від 04.07.2013 р. № 422-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм»
Закон № 2707 — Закон України від 16.10.92 р. № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря»
Закон № 3551 — Закон України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Державний класифікатор відходів ДК 005-96 — Державний класифікатор відходів ДК 005-96, затверджений наказом Держстандарту України від 29.02.96 р. № 89
Наказ № 1010 — наказ ДПА України від 24.12.2010 р. № 1010 р. «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку»
Лист № 4794/07/10-12 — лист Мінекоресурсів України від 06.03.2012 р. № 4794/07/10-12 «Щодо надання роз’яснень стосовно сплати екологічного податку за розміщення відходів»
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити