Виплата доходу резиденту – уповноваженій особі нерезидента: чи треба утримувати податок на репатріацію?

Відповідно до оновленої норми пп.141.4.2 ПКУ, під час виплати на користь нерезидента або вповноваженої ним особи доходів з українського джерела податок сплачують:

• резиденти;
• нерезиденти, які провадять госпдіяльність на території України через постійне представництво. Причому до доходів нерезидента, які той отримує через свої українські постпредставництва, дана вимога не застосовна.

За загальним правилом, податок на репатріацію утримують за рахунок отриманого доходу і сплачують до бюджету під час виплати доходу за ставкою 15%. Втім податок може бути сплачений за більш низькою ставкою або взагалі не утримуватися, якщо це передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати за умови, якщо такі договори набрали чинності, тобто ратифіковані ВРУ (пп. 141.4.2 ПКУ).

Також у ПКУ запрацювали спеціальні правила щодо визнання постійного представництва для резидентів-агентів (посередників) – див. оновлену пп.14.1.193 ПКУ. Тож більшість таких посередників підпадають під постійне представництво для цілей ПКУ, а тому мають стати на облік у ДПСУ.

Відразу зауважимо, що самі податківці вивчають цю ситуацію, надаючи ІПК.

Так, в ІПК ДПСУ від 30.11.2020 р. № 4888/ІПК/99-00-05-05-02-06 податківці спочатку довго згадуючи про умови, коли резиденти-посередники визнаються постійними представництвами, а коли, чомусь приходять до такого висновку: «оскільки податок утримується резидентом під час виплати доходу на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (згідно з пп. 141.4.2 ПКУ), то датою сплати доходу нерезиденту буде дата такої виплати платником податку на рахунок уповноваженої особи - резидента України. Сума такого доходу і податку, який утримується і сплачується з такого доходу визначається, виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валют, встановленого НБУ на день виплати таких доходів».

Водночас, ДПСУ зауважує, що кожен конкретний випадок щодо оподаткування доходів нерезидента, виплачених через уповноважену ним особу, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. Втім, інформації, наданої платником податків у запиті, недостатньо для надання більш конкретної відповіді щодо оподаткування доходів нерезидента, виплачених через уповноважену таким нерезидентом особу.

Сподіваємося, інформації дійсно було недостатньо, адже не можемо погодитися із цим ІПК. Крім цього,  вже у наступних роз’ясненнях податківці більш ґрунтовно підійшли до вивчення оновленого законодавства.

Так, відповідно до останніх роз’яснень податківців в ІПК від 31.12.2020 р. № 5304/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 31.12.2020 р. № 5303/ІПК/99-00-21-02-02-06 якщо платник податку здійснює виплату роялті нерезиденту через його посередника-резидента України, який підпадає під визначення постійного представництва відповідно до пп.14.1.193 ПКУ, то такі доходи підлягають оподаткуванню таким постійним представництвом у загальному порядку (згідно з вимогами пп. 141.4.7 ПКУ).

У разі, якщо посередник-резидент України, через якого здійснюється сплата роялті нерезиденту, не підпадає під визначення постійного представництва, то такі доходи підлягають оподаткуванню у порядку, встановленому пп. 141.4.2 ПКУ, тобто податок на доходи нерезидента має утримати резидент, що виплачує такі доходи резиденту-уповноваженій особі.

При цьому, радує, що податківці надалі говорять про можливість застосування преференцій конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, нехай дохід виплачується й нерезиденту не напряму й не іншому нерезиденту-посереднику, про якого мова у оновленій нормі ст.103 ПКУ, а виплачується саме резиденту-посереднику.

Із висновками про те, що сплата податку на репатріацію залежить від того, чи резидент-уповноважена особа є для цілей оподаткування постійним представництвом чи не є, консультант погоджується, адже це відповідає чинним нормам ПКУ. Так ж позицію ми раніше висловлювали тут.

Таким чином, якщо резидент-уповноважена особа є для цілей оподаткування постійним представництвом, то утримувати із суми ліцензійних платежів податок на репатріацію не потрібно резиденту, що перераховує такі платежі уповноваженій особі. Податки за такі доходи сплачуються таким постійним представництвом відповідно до норм пп.141.4.7 ПКУ.

Якщо ж такий резидент не відноситься до постійного представництва, то податковим агентом є резидент, який виплачує доходу на користь нерезиденту втім резиденту-уповноваженій особі. При цьому, судячи із вищенаведених ІПК, такий резидент може скористатися нормами Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування, адже бенефіціарний отримувач доходу – резидент Великобританії.

Так, як розуміє консультант, ліцензійні платежі є роялті, а тому ставка податку не може бути більшою 5% та такий дохід оподатковується в Україні (див. ІПК ДПСУ від 05.08.2020 р. № 3205/ІПК/99-00-05-05-02-06). Для застосування такого «послаблення», судячи із вищевказаних ІПК, слід отримати:

• заяву у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу;
• документи, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ПКУ.

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана подавати до ДПС за своїм місцезнаходженням Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України. Цей розрахунок відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації з податку на прибуток. Додаток ПН заповнюється окремо за кожним нерезидентом, якому виплачуються доходи.

Настійливо рекомендуємо отримати власну ІПК щодо даного питання, надавши копії документів – договорів, первинних документів та інших документів, й звернувши увагу податківців на «позитивні» ІПК (ІПК від 31.12.2020 р. № 5304/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 31.12.2020 р. № 5303/ІПК/99-00-21-02-02-06), аби отримати таку ж вичерпну й позитивну відповідь.