Хто сплачує податок на репатріацію, якщо дохід нерезиденту виплачує третя особа?

Щодо сплати податку на репатріацію

Прямої однозначної відповіді на це питання ПКУ не містить. Це означає, що на нього можуть звучати різні відповіді. Це також означає, що з метою уникнення непорозумінь з податковою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Але давайте поміркуємо, який висновок можна зробити, базуючися на загальних нормах ПКУ, які стосуються сплати податку на репатріацію і взагалі сплати податків.

У пп. 141.4.1 ПКУ наведені види отриманих нерезидентом доходів із джерелом походження з України, які мають оподатковуватися податком на репатріацію.

У пп. 141.4.2 ПКУ наведено порядок сплати цього податку. Податок має сплатити резидент - суб’єкт господарювання, який здійснює нерезиденту виплату доходу, наведеного в пп. 141.4.1 ПКУ. Податок сплачується до бюджету під час такої виплати доходу.

Особа, яка виплачує доходи, має подати до податкової звіт про виплачені доходи і утриманий і перерахований до бюджету податок на репатріацію (п. 103.9 ПКУ). Варто сказати, що окремого звіту про такі доходи і податок немає. Звітують у декларації з податку на прибуток.

Відповідно до пп. 38.2 ПКУ сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

У зв’язку з наведеним питання: хто отримує від нерезидента об’єкт авторського права, за який сплачується роялті?

Очевидно, що це провайдер. Таким чином, платіж, який називається «роялті», буде таким платежем тільки для провайдера і нерезидента. Для третьої особи характер цього платежу значення не має. Адже третя особа не отримувала від нерезидента об’єкта інтелектуальної власності. Вона тільки сплачує кошти за дорученням провайдера. Таким чином, фактично сплачує роялті нерезиденту саме провайдер. Тільки не безпосередньо, а через свого представника – третю особу.

Якщо роялті сплачує фактично провайдер, то саме він і повинен сплатити податок на репатріацію. Причому він же відображає цей платіж у декларації з податку на прибуток.

Проте провайдер може доручити сплатити податок на репатріацію і третій особі. Про це потрібно зазначити у договорі доручення на сплату як роялті, так і податку на репатріацію.

Своєю чергою, в платіжному дорученні на перерахування податку третя особа має зазначити, що податок сплачується за провайдера. Порядок заповнення платіжного доручення в такій ситуації наведено в п. 2 ч. 3 Порядку № 666:

«3. Приклади заповнення поля «Призначення платежу» в розрахунковому документі:

2) сплата підприємством «Прилад» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за відокремлений підрозділ "Космос", що має код за ЄДРПОУ 30110239:

1 - службовий код ("*");

2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);

3 - код за ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата (підприємство "Космос", що має код за ЄДРПОУ 30110239);

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється;».

Щодо того, чи може бути третя особа постійним представництвом нерезидента

Поняття постійного представництва наведене в пп. 14.1.193 ПКУ. Одна з основних ознак (а є ще додаткові) такого представництва – через нього нерезидент має постійно вести діяльність. Тобто, в контексті нашої ситуації, договір з передачі об’єкта інтелектуальної власності має укладатися між провайдером і третьою особою, а не між провайдером і нерезидентом.

В запитанні зазначено, що договір укладався між провайдером і нерезидентом. Таким чином, в такій ситуації третя особа не може бути постійним представництвом.