• Посилання скопійовано

Обсяг контрольованої операції для трансфертного ціноутворення

Підприємство мало заборгованість за кредитним договором з пов’язаною особою (нерезидентом) у розмірі 5 млн грн. Протягом звітного року заборгованість погашено. Крім того, загальна сума за придбаними товарами (послугами) складає 4,8 млн грн. Як розрахувати обсяг контрольованої операції для трансфертного ціноутворення?

Згідно з пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податку на прибуток, які можуть впливати на об’єкт оподаткування і здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами (визначення «пов'язані особи» див у пп. 14.1.159 ПКУ). 

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення відповідно до пп. 39.2.1.4 ПКУ є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, які можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема ЗЕД - контракти за товарами, операції з придбання (продажу) послуг, а також фінансові операції, включаючи кредити.

Суть віднесення операції до контрольованої - це перевірка на можливість заниження об’єкта оподаткування податком на прибуток. Фактично перевірка операції на відсутність заниження доходу та завищення витрат, за якими визначається об’єкт оподаткування.

Наприклад, придбання товарів у пов’язаної особи нерезидента: завищена ціна в порівнянні із ринковими цінами впливає на суму витрат, як наслідок на об’єкт оподаткування, або сума отриманого кредиту, жодним чином не впливає на фінрезультат, проте нараховані проценти відображаються у складі витрат. Зверніть увагу! Сума наданих (отриманих) кредитів не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. Але сума нарахованих відсотків за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні такого критерію (додатково див. лист ДФСУ від 07.06.2017 р. №535/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Контрольованими операціями визнаються господарські операції, якщо одночасно виконуються такі умови (пп. 39.2.1.7 ПКУ):

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких госпоперацій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

 

Річний дохід платника податків

Визначається згідно з звітом про фінрезультати, зокрема, це:

  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням непрямих податків та інших відрахувань із доходу (рядок 2000);
  • інші операційні доходи (рядок 2120);
  • фінансові доходи (рядки 2200 і 2220);
  • інші доходи (рядок 2240).

 

Обсяг господарських операцій

Згідно з пп. 39.2.1.9 ПКУ обсяг господарських операцій платника податків для цілей пп. 39.2.1.7 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки». І як уточнюється у пп. 39.1.1 ПКУ платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки». Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними п. 39.3 ПКУ.

Це означає, що зазначений вище критерій у 10 млн грн потрібно перевірити щодо принципу «витягнутої руки». А саме господарські операції з контрагентом за договірними цінами, які є до 10 млн грн, слід перерахувати за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки». Якщо перерахований критерій буде вище 10 млн грн та при відповідності іншим критеріям, операція є контрольованою. 

Отже, показники для критерію визначення контрольованої операції визначаються за правилами бухобліку звітного року. Згідно з ст. 13 Закону про бухоблік звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. 

 

Висновок:

Враховуючи умови запитання для визначення обсягу госпоперацій для цілей трансфертного ціноутворення потрібно враховувати операції за договорами поставки товарів (послуг), а також суми нарахованих процентів за кредитним договором з нерезидентом, а сума кредиту при визначенні вартісного критерію не враховується  (додатково див. тут).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Що буде з податками у ФОПа-таксиста, який уклав договір про використання платформи Bolt?
    ФОП – платник єдиного податку ІІІ групи, без ПДВ, укладає договір щодо перевезень з Bolt-нерезидентом. Кошти від пасажирів надходять на рахунок Bolt - нерезидента. Потім ФОП отримує від цього нереидента оплату за послуги з перевезення, але на валютний рахунок. Чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ у ФОПа?
    Сьогодні 14:566
  • Чи є пільга з податку на нерухомість при виготовленні продукції з давальницької сировини?
    ТОВ має основний вид діяльності за кодом 23.70 «Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю». Уклало договір на переробку давальницької сировини, за яким отримує від замовника блоки з каменю і використовуючи власні приміщення, станки, електроенергію, робочу силу тощо виготовляє пам’ятники, плитку тощо. Чи має ТОВ пільгу з податку на нерухомість при виготовленні продукції з давальницької сировини?
    16.04.202418
  • Коли сплачувати орендну плату за земельні ділянки комунальної та державної власності?
    Підприємство уклало з міською радою договір оренди земельної ділянки. Додаткову угоду до цього договору щодо застосування нової НГО земельної ділянки укладено та зареєстровано 29.02.2024 р. Розмір орендної плати було зменшено з 12000 грн до 10000 грн за місяць. Договором та додатковою угодою не визначено, з якого періоду застосовувати нову НГО. Який розмір орендної плати зазначити в декларації з плати за землю після зміни НГО?
    15.04.2024309
  • Чи нараховується пеня внаслідок зменшення плати за землю?
    ФОП має договір оренди землі комунальної власності на території активних бойових дій. Згідно з пп. 69.14 підр. 10 розд. ХХ ПКУ 14.03.2024 р. подано уточнюючий розрахунок за 2022 рік на зменшення орендної плати. До цього був податковий борг за 2022 р. Але датою подання уточнюючого розрахунку в ІКПП нарахована пеня. Чи правомірне нарахування пені?
    27.03.202430
  • Зміна цільового призначення земельної ділянки: що з земельним податком?
    Релігійна організація придбала земельну ділянку з кодом цільового призначення 02.07 (для іншої житлової забудови). В майбутньому планується на цій ділянці будувати храм. Якщо код цільового призначення буде змінено на 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій), чи може релігійна організація застосувати пільгу відповідно до пп. 283.1.8 ПКУ?
    14.03.202460