Відповідно до загальних положень Наказу №43, нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.
Згідно з п. 1.1 Норм №43, на підприємствах можуть використовуватися такі норми та коефіцієнти коригування:
- базова лінійна норма на пробіг автомобіля;
- норма на виконання транспортної роботи;
- норма на тонну спорядженої маси;
- норма на одну їздку з вантажем;
- норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи;
- норма на роботу спецобладнання, установленого на автомобілях;
- базова норма на роботу автономного (незалежного) обігрівача.
Тож, базові лінійні норми витрат палив мають відповідати експлуатаційним витратам палив автомобілів за умови правильного застосування коригуючих коефіцієнтів, утримання автомобілів у належному технічному стані, використання палив і мастильних матеріалів, що відповідають рекомендаціям заводу-виробника, дотримання Правил дорожнього руху.
У разі, якщо фактичне споживання палива перевищує зазначені гранично допустимі нормативи, це може свідчити про наявну несправність відповідних систем транспортного засобу, що викликає надмірну витрату палива, або нецільове використання палива (виходячи із ситуації, останнє виключається).
Зазначимо, що однією із причин перевитрати палива можуть бути забруднені або зношені свічки запалювання. Вони виконують функцію займання паливної суміші (бензин + повітря), але при зношеному електроді або підвищеному нагарі на ньому суміш буде загорятися з перебоями. Перевитрата палива складе близько 15-20%, але може вирости і вдвічі.
Для збільшення норми палива можна використати всі коефіцієнти коригування, але перед цим перевірити, чи не були вони застосовані підприємством під час встановлення норми, а також розмір який був застосований (можливо, його можна збільшити).
Також потрібно з’ясувати, чи були застосовані такі коригуючі коефіцієнти:
- на охолодження салону автомобіля у разі використання кондиціонера або установки «клімат-контроль» — у розмірі 10% (пп. 3.1.13 п. 3.1 розділу ІІІ Наказу №43);
- робота в межах міст, а також поселеннях міського типу та інших населених пунктах за наявності в них регульованих перехресть (світлофорів) — у розмірі 5% або в залежності від міста (пп. 3.1.4 п. 3.1 розділу ІІІ Наказу №43).
Коригуючі коефіцієнти і додаткові витрати пального на роботу автомобілів та обігрівачів салонів залежать від температури повітря, її (температуру), треба відповідним чином документувати. Так, у пп. 3.1.1 Норм №43 сказано, що дані щодо температури повітря повинні бути отримані:
- або у зведеннях територіального підрозділу державної служби гідрометеорології;
- або за результатами власних вимірювань, належних чином задокументованих.
В запитанні зазначено, що автомобіль уже не новий, тому підприємство може скористатися коригуючим коефіцієнтом для автомобілів, що експлуатуються, зокрема, більше 14 років або із загальним пробігом понад 400 тис. км — до 9% (пп. 3.1.10 п. 3.1 розд. 3 Наказу №43).
Для застосування зазначеного коефіцієнту потрібно мати документально підтверджену необхідність та у мінімально можливому розмірі (таким чином передбачається, що підприємство здійснює відповідні заходи щодо підтримання автомобіля у задовільному технічному стані відповідно до рекомендацій заводу-виробника). Для автомобілів сучасних конструкцій та автомобілів після капітального ремонту (або заміни) двигуна надбавку не застосовують, або застосовують мінімально можливі значення із наведенням документально підтвердженого обґрунтування такої необхідності.
Паливно-мастильні матеріали списуються за фактом їх використання автомобілем з урахуванням норм витрат. Для списання пального, використаного автомобілями, використовуються Норми №43. Хоча нормування витрат пального здійснює здебільшого спеціаліст (механік) з автотранспорту.
Детально про списання пального ми писали тут.
Із зазначеного зрозуміло, що при користуванні Нормами №43 береться до уваги значна кількість коефіцієнтів, які дають змогу враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні й інші умови експлуатації.
Тому, якщо після перерахунку норми палива з урахуванням всіх коефіцієнтів, перевитрата все таки матиме місце, бо підприємство використовує транспорт, який споживає пальне понад встановлені норми (внаслідок тривалого використання, несправностей, проведення ремонтів тощо), обережний бухгалтер може нараховувати ПЗ на вартість перевитрати пального на підставі пп. "г" пп. 198.5 ПКУ – як на вартість пального, використаного не в господарській діяльності. Альтернативним виходом може бути складання наказу керівника про відповідне коригування норм витрат пального. Тоді можна буде не нараховувати ПЗ відповідно до пп. 198.5 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою розділом III ПКУ не передбачено.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
