Купили акцизні марки для однієї продукції, а наклеїли на іншу: чи будуть наслідки?

Запитання: Для отримання марок акцизного податку підприємство подає до управління ДПС Заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв. При заповненні даної заявки необхідно вказувати код товару згідно з УКТ ЗЕД, для маркування якого береться марка. Під один й той ж вид марки з однаковою ставкою можуть бути різні коди продукції. Наприклад: акцизна марка типу АВ ВП із ставкою 0,008 може бути поклеєна продукції із кодами (2204219500; 2204219600; 2204219700; 2204219800;). Водночас, департамент при видачі марки не зазначає, яка марка до якого коду УКТ ЗЕД відноситься. Теоретично підприємство може самостійно розділити марку у відповідності зазначеним кодам в заявці. Але це сильно обмежить роботу підприємства в частині вибору марки під час зміни планів виробництва. Чи буде порушенням, якщо в заявці розрахунку на придбання марок ми зазначимо один код УКТЗЕД, а фактично буде наклеєно на інший? При цьому вимоги маркування будуть дотримані, куди фактично наклеєна марка буде зазначено в звіті про використання марки.

Відповідь:

Одразу зазначимо, що така ситуація прямо не передбачена законодавством, тож проаналізуємо наявні норми, які так чи інакше можна застосувати в даному випадку.

Маркування алкогольних напоїв регалментовано ст. 226 ПКУ та Положенням №1251.

Відповідно до п. 20 Положення №1251, маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до пп. 226.9 ПКУ, вважаються такими, що немарковані, вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

У Заявці-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв (форма затверджена наказом Мінфіну №428) слід зазначити код УКТ ЗЕД алкогольних напоїв, для маркування яких придбавається певна кількість марок. У заявці не співставляються номери марок з алкогольною продукцією в розрізі кодів УКТ ЗЕД.

Далі, у Звіті про використання марок акцизного податку (затверджений наказом Мінфіну №428) слід вказати, яка кількість марок була використана для маркування алкогольної продукції з певним кодом УКТ ЗЕД, вже із зазначенням номерів марок, які фактично були використані.

Таким чином, за цими двома документами можна буде встановити невідповідність кількості придбаних марок для маркування продукції з певним кодом УКТ ЗЕД та фактично використаних марок для маркування продукції з таким же кодом, адже частина марок буде використана для маркування продукції з іншим кодом УКТ ЗЕД.

Якщо при цьому буде дотримано вимогу пп. 226.9 ПКУ щодо відповідності суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чи можна вважати таку продукцію маркованою?

У пп. 226.9 ПКУ нічого не сказано про невідповідність заявки на придбання марок та звіту щодо їх використання, також немає санкцій за таке порушення у главі 11 ПКУ «Відповідальність». Проте у пп. 226.9 ПКУ є достатньо неконкретна норма про те, що вважаються немаркованими «алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції».

Чи вважати вищезазначену невідповідність заявки та звіту відхиленням від вимог Положення №1251, однозначно можуть сказати тільки самі податківці. У системі ЗІР відповіді на це питання немає, тож радимо звернутися до податківців за наданням ІПК відповідно до ст. 52 ПКУ.

Нагадаємо, що продаж алкогольних напоїв  без акцизних марок тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 10200 грн) з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі (ст. 156 КУпАП).