Зміни щодо акцизного податку в разі здійснення операцій за ст. 229 ПКУ

За умовами запитання: бензол з кодом УКТ ЗЕД 2707 10 90 00 ввозиться підприємством та використовується як сировина для виробництва хімічної продукції з кодом УКТ ЗЕД 2707 99 11 00, яка не є підакцизним товаром. Підприємство включене до переліку, затвердженого постановою КМУ № 158 від 04.03.2013 р.

Відповідно до пп. 14.1.145 ПКУ підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які у ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Відповідно до пп. 14.1.141-1 ПКУ пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ.

Бензол з кодом УКТ ЗЕД 2707 10 90 00 присутній у переліку підакцизних товарів у пп. 215.3.4 ПКУ, а отже, він підпадає під визначення пального.

Відповідно до пп. 14.1.224 ПКУ розпорядник акцизного складу – це суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.224-1 ПКУ розпорядник акцизного складу пересувного - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

• реалізує або зберігає пальне;
• ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Таким чином, бензол з кодом УКТ ЗЕД 2707 10 90 00 відноситься до пального і є підакцизним товаром, а підприємство, що ввозить та переробляє бензол, є розпорядником акцизного складу і акцизного складу пересувного, якщо виконуються умови пп. 14.1.224 ПКУ та пп. 14.1.224-1 ПКУ.

Операції з ввезення бензолу та виготовлення з нього хімічної продукції з кодом УКТ ЗЕД 2707 99 11 00, яка не є підакцизним товаром, не підпадають під звільнення відповідно до  пп. 213.3.5 ПКУ, оскільки не виконуються умови, зазначені в цьому підпункті.

Особливості оподаткування бензолу, який ввозиться в Україну та використовується як сировина для хімічної промисловості, визначені у пп. 229.7 ПКУ. Зокрема, такий бензол може ввозитися без сплати акцизного податку. У такому разі контролюючі органи здійснюють контроль за їх цільовим використанням, застосовуючи податковий вексель.

Отже, ми прийшли до висновку, що імпортер бензолу з метою його використання як сировини для хімічної продукції, повинен зареєструвати акцизний склад (склади).

Проте згідно з пп. 230.1.2 ПКУ акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація, зокрема, бензолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Відповідно до пп. 231.1 ПКУ акцизна накладна складається при ввезенні бензолу, а також при відпуску його у виробництво непідакцизної хімічної продукції.

Нагадаємо, що з 01.07.2019 р. діятимуть нові форми акцизних накладних - див. проект>>

Також потрібно буде отримати ліцензію на зберігання бензолу, оскільки з метою застосування Закону №481  бензол є пальним в розумінні ПКУ (див. ст. 1 Закону №481). Більш докладно про ліцензування зберігання пального ми писали тут>>