Главная Все консультации Налогообложение Акцизы

Оренда бензовозу для перепродажу дизпалива та баки для зберігання палива: що є акцизним складом?

Фірма, яка зареєстрована платником АП, орендує бензовоз для перевезення ДП (машина-цистерна обсяг 30 000 л). Фірма перепродає ДП шляхом доставки бензовозом, а також використовує для своїх потреб. Крім цього, зберігається ДП в баках (загальний об’єм - до 40000 л). Загальний обсяг ДП за 2018 р. реалізованого і використовуваного для себе склав більше 1 000 000 л. Чи потрібно перереєструватися платником АП і реєструвати акцизний склад? Якщо так, то який та в які терміни?

Бензовоз

Відповідно до пп. 14.1.6-1 ПКУ, акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

  • переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується;
  • зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
  • ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Усі зміни щодо акцизів
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Розпорядник акцизного складу пересувного – суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб (пп. 14.1.221-1 ПКУ):

  • реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
  • ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Відповідно до п. 14 Порядку № 408 транспортні засоби реєструються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового як акцизні склади пересувні автоматично в разі, коли такі транспортні засоби зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН, складених на операції, під час здійснення яких переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, зокрема, згідно з даними акцизної накладної, складеної в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації платником акцизного податку, який ввозить пальне або спирт етиловий на митну територію України.

 

Бак з загальним об’ємом до 40 000 л

З 01.07.2019 р. акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Водночас, пп. 14.1.6 ПКУ визначено, що не є акцизним складом:

  • приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
  • приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб.м., а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку 4 групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 куб.м. (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (думку про цю норму у призмі ситуації, описаній у питанні,  зазначимо трохи далі);
  • приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку 4 групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 куб.м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; Оскільки тут мова лише про платників ЄП 4 групи, то це виключення таких не стосується підприємства.
  • паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

При цьому згідно з пп. 14.1.224 ПКУ розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження - розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Податківці у підкатегорії 116.11 ресурсу «ЗІР»[1] зазначають, що при визначенні приміщення та/або території акцизним складом, необхідно враховувати такі критерії:

1) загальну місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального;

2) обсяги отриманого протягом календарного року пального

3) напрями його використання.

Тобто для суб’єктів господарювання, які відповідають наведеним критеріям, не є акцизними складами приміщення та/або території, на яких вони як власники або користувачі зберігають та використовують пальне виключно для потреб власного споживання.

Однак при недотриманні хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб’єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами, в тому числі і у випадку, коли вони використовують отримане пальне виключно для потреб власного споживання та не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Про це ми зазначали тут.

Судячи із того, що у вищенаведеному роз’ясненні податківці зазначають  фразу «на яких», то вважаємо, що умова про використання пального виключно для власних потреб застосовується не в цілому по СГ, а лише по територіям, на яких розміщуються ємності для зберігання пального.

Повернемося до виключення, що не вважається акцизним складом, про який ми зазначали вище. У ньому 3 умови:

  1. СГ використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
  2. ємність для зберігання пального не перевищує 200 куб.м.;
  3. власник або користувач території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 куб.м.

Почнемо із першої умови. Оскільки вважаємо, що така умова стосується саме пального, що перебуває на території, то якщо підприємство утримує бак на території, аби зберігати у ньому пальне виключно для власних потреб, й таке пальне не реалізується, то вважаємо, що перша умова виконана.

Друга умова також виконана, адже бак, ємністю до 40 куб.м., а дозволено 200 куб.м.

А ось що стосується третього критерію, то тут є певна неоднозначність. Справа в тому, що податківці не роз’яснили, коли починати рахувати об’єм пального для цілей визначення акцизного складу, що вводиться в дію з 01.07.2019 року. У нормі ані слова про ПОПЕРЕДНІЙ календарний рік, а тому вважаємо, що мова про ПОТОЧНИЙ. А отже, слід рахувати куб.м., починаючи із 01.01.2019 року. Більше того, податківці говорять, що реєструвати такі акцизні склади, якщо виконуються вимоги станом на 01.07.2019 рік.

Таким чином,  вважаємо, що якщо починаючи із 01.01.2019 р., отриманий об’єм пального менше 1 000 куб.м.,  то й третя умова виконується, а отже, територія, на якій міститься бак, ємністю до 40 куб.м., не є акцизним складом. Втім, як тільки такий об’єм досягне 1 000 куб.м., слід реєструвати акцизний склад. Проте, аби убезпечити себе від негативних наслідків, радимо отримати ІПК від податківців із цього приводу.

 

Реєстрація

Детально про реєстрацію платниками АП, які відповідатимуть визначенню розпорядників акцизних складів (стаціонарних та пересувних), та відповідно реєстрацію таких складів ми писали тут та тут.

Про штрафи за не реєстрацію ми писали тут.



[1] Чи є з 01.07.2019 акцизним складом приміщення та/або територія, де суб’єкт господарювання зберігає та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам?

Доступ к полному тексту этой консультации возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите подписку, перейдя по ссылке;  стоимость минимального пакета «Мой ассистент» составляет только 36 грн в месяц.

Спасибо за понимание.

Автор:
Екатерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Налогообложение / Акцизы
Теги:
Акциз , Регистрация , Горючее , Акцизная накладная , Акцизный склад

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме