• Посилання скопійовано

Імпортований товар повернуто постачальнику: які наслідки?

Які податкові наслідки з ПДВ при поверненні імпортованого товару постачальнику?

Товари, що були раніше ввезені в митному режимі імпорту, а тепер повертаються постачальнику-нерезиденту у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору, можуть бути поміщені у режим реекспорту тільки у разі дотримання таких умов:

  •  з дати ввезення таких товарів з у режимі імпорту минуло не більш ніж 6 місяців;
  • перебувають у тому ж стані, в якому вони були ввезені в Україну.

Якщо ці умови не виконуються, повернення товарів нерезиденту відбувається в режимі експорту.

Відповідно до п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Отже, враховуючи зазначене, якщо покупець при придбанні імпортованого товару скористався правом на податковий кредит, суми такого податкового кредиту при поверненні товару підлягають коригуванню, оскільки такий товар не був використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, незалежно від того, в якому митному режимі відбувається повернення товару нерезиденту (експорту чи реекспорту), — таке повернення не спрямоване на отримання доходу, а отже призводить до виникнення ПЗ з ПДВ, які мають анулювати вплив, спричинений ПК з ПДВ, яким скористався колишній імпортер.

Зверніть увагу: ПЗ, які виникають за п. 198.1 ПКУ, не зобов'язані дорівнювати ПК, які виникли при імпорті товарів, що повертаються.

По-перше, тому що при імпорті товарів базою оподаткування ПДВ, відповідно до п. 190.1 ПКУ, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39-1 ПКУ.

А ось при нарахуванні ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ базою оподаткування товарів є вартість їх придбання (п. 189.1 ПКУ). Як роз'яснюють податківці, ціна придбання для імпортерів — це ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).

По-друге, тому що імпортер міг і не скористатися правом на ПК з ПДВ при ввезенні таких товарів (через помилку або за власним бажанням). Але це, згідно з останніми роз'ясненнями податківців, не звільняє його від обов'язку нарахувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202465
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202464
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024276
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024506
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023259