• Посилання скопійовано

Позика нерезиденту від ІСІ (резидента): чи підпадає під трансфертне ціноутворення?

Інститут спільного інвестування (фінкомпанія -резидент) надала (через обслуговуючий банк) відсоткову позику неризиденту (Угорщина). Чи буде така операція підпадати під трансфертне ціноутворення? ІСІ володіє часткою корпоративних прав нерезидента в розмірі 70%. Загальний річний дохід ІСІ - більше 150 млн грн

Для того, щоб підпасти під процедуру трансфертного ціноутворення, потрібно дотриматися всіх трьох критеріїв, наведених в ст. 39 ПКУ.

Перший критерій:  Процедура трансфертного ціноутворення стосується тільки платників податку на прибуток. Очевидно, що ІСІ з ситуації, яку ми розглядаємо, є таким платником. Тому переходимо до наступного критерію.

Другий критерій:  визначення вартісної межі операцій.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ, господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В ситуації, яку ми розглядаємо, річний обсяг доходу перевищує 150 млн грн. Але щоб критерій пп. 39.2.1.7 ПКУ спрацював, потрібно, щоб і обсяг господарських операцій між ІСІ і нерезидентом протягом відповідного податкового (звітного) року перевищив 10 млн грн.

Якщо перевищив, можна переходити до розгляду наступного критерію. Якщо не перевищив, то операція між ІСІ і нерезидентом не є контрольованою, а тому процедура трансфертного ціноутворення не застосовується.

Третій критерій: відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до Переліку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1045, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджено Постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480;

ґ) господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

В ситуації, яку ми розглядаємо, нерезидента слід перевірити за ознаками, наведеними в пунктах «а», «в» чи «г». Пункти «б» і «ґ» нашої ситуації не стосуються.

Перевіряємо спершу за ознаками п. «а». Поняття пов’язаних осіб наведено в пп. 14.1.159 ПКУ. Так, однією з ознак пов’язаності є володіння корпоративними правами в розмірі більше 25%.

В ситуації, яку ми розглядаємо, ІСІ володіє часткою корпоративних прав нерезидента в розмірі 70%. Тобто, ми бачимо, що третій критерій дотримується вже на етапі перевірки за ознаками п. «а». А відтак, не потрібно перевіряти за ознаками п. «в» та «г».

 

Підсумок:

Вище ми з’ясували, що для ситуації, яку ми розглядаємо, виконуються перший і третій критерії. А другий критерій виконується частково – річний обсяг більше 150 млн грн.

Тому єдине, що слід з’ясувати - річний обсяг операцій ІСІ з нерезидентом, якому надавалася позика. Якщо такий обсяг більше 10 млн грн, ІСІ підпадає під процедуру трансфертного ціноутворення. Якщо обсяг менше – не підпадає.

Про трансфертне ціноутворення можна почитати тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202454
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242