• Посилання скопійовано

Експорт, якщо засновник один: що з податками?

У підприємства - резидента України і нерезидента (Хорватія) один засновник і директор. Які особливості оподаткування (податок на прибуток і ПДВ), у разі експорту з першого на друге підприємство?

ПДВ

Жодних особливостей тут немає. ПДВ нараховується в загальному порядку, прийнятому для експортних операцій.

 

Податок на прибуток, якщо не застосовуються податкові різниці

І в цьому разі немає жодних особливостей. Дохід і витрати від експортних операцій визначаються в загальному порядку, формуючи фінрезультат до оподаткування, за яким визначається об’єкт оподаткування податком на прибуток згідно з пп. 134.1.1 ПКУ.

 

Податок на прибуток, якщо застосовуються податкові різниці

В наведеній ситуації може застосовуватися податкові різниця, встановлена пп. 140.5.1 ПКУ: фінрезультат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Отже, перше питання, чи є відповідна операція контрольованою згідно із ст. 39 ПКУ.

Перші ознаки контрольованості наведені в пп. 39.2.1.1 ПКУ.

Одна з ознак – господарські операції здійснюються з пов’язаними особами нерезидентами.

У свою чергу, поняття пов’язаних осіб дивимося в пп. 14.1.159 ПКУ. Наприклад, юридичні особи будуть пов’язані, якщо одна і та сама фізособа володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25% і більше.

У ситуації, яку ми розглядаємо, фізособа - резидент України є засновником як підприємства резидента, так і нерезидента. Таким чином, ці два підприємства є пов’язаними особами.

Але операції між цими підприємствами будуть контрольованими, якщо одночасно виконується і друга ознака контрольованості, наведена в пп. 39.2.1.7 ПКУ:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Тобто, операції між наведеними в ситуації підприємствами будуть контрольованими, якщо обсяг операцій між ними за звітний податковий рік перевищує 10 млн грн і загальний дохід підприємства резидента України за цей самий рік більше 150 млн грн. Якщо обсяг операцій та/чи доходу буде меншим, операції не будуть контрольованими, а отже, різницю за пп. 140.5.1 ПКУ застосовувати не потрібно.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202454
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242