Главная Все консультации Госрегулирование ВЭД

Списання дебіторської і кредиторської заборгованості перед нерезидентом

Чи може підприємство, платник ПДВ, списати дебіторську і кредиторську заборгованість перед нерезидентом, за якою минуло 3 роки? Яка процедура? Які податкові наслідки та бухгалтерське оформлення такого списання?

Строк позовної давності

Строк позовної давності у ЗЕД визначаються згідно зі статтею 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів і для країн учасниць становить чотири роки. Перебіг строку позовної давності починається від  дня випадків, передбачених статтями 10, 11 та 12 Конвенції. Перерва та продовження строку позовної давності регулюються статтями 13 – 21 Конвенції. Отже, до визначення строку позовної давності у кожному конкретному випадку слід підходити дуже уважно з урахуванням всіх обставин.

Документальне оформлення

Якщо списання безнадійної дебіторської заборгованості відбувається внаслідок проведення інвентаризації, то у акті інвентаризації вказується суми таких безнадійних боргів, за якими вже минув термін позовної давності. До такого акту також додають довідку про заборгованість, у якій зазначають найменування і місцеперебування дебіторів, а також суми, причини, дати і підстави для виникнення такої заборгованості. Після цього висновки інвентаризаційної комісії фіксуються у протоколі, який затверджуються керівником підприємства (п. 7.5 розділу ІІІ, п. 2 розділу IV Положення № 879).

У разі ж списання заборгованості не за результатами інвентаризації, то потрібно оформити наказ (розпорядження) керівника підприємства на її списання.

При прийнятті рішення про списання кредиторської заборгованості, наприклад після закінчення строку позовної давності, така умова виконується, оскільки за заявою боржника до суду про закінчення строку позовної давності виникає підстава для відмови в позові кредитору (пункти 3 і 4 ст. 267 Цивільного кодексу).

При цьому, необхідно зважати на такий важливий момент, якщо суд все-таки визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право кредитора підлягає захисту (п. 5 ст. 267 ЦКУ). Тому за наявності у боржника інформації про подання кредитором до суду позову про стягнення заборгованості після закінчення терміну позовної давності слід проаналізувати можливість його задоволення і ймовірність стягнення заборгованості.

Кредиторська заборгованість списується у такому ж самому порядку і по ній окремо складають акт інвентаризації. До нього додають довідку про кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, із зазначенням найменування та місцеперебування кредиторів, суми, причини, дати і підстав виникнення заборгованості. Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства (п. 7.5 розділу ІІІ, п. 2 розділу IV Положення № 879). Якщо ж заборгованість списується не за результатами інвентаризації, рішення про її списання також має затвердити керівник.

Списання дебіторської заборгованості

Відповідно до п. 2 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» безнадійна дебіторська  заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

При цьому така впевненість визначається підприємством самостійно. Зокрема це питання ми розглядали тут.

В бухобліку дебіторська заборгованість списується за рахунок резерву сумнівних боргів. Нарахування резерву сумнівних боргів передбачено П(С)БО 10.

Згідно з Інструкцією № 291 нарахування суми резерву сумнівних боргів відображається за Дт субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» у кореспонденції з Кт рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Списання безнадійної дебіторської заборгованості  в цьому випадку відображається бухгалтерським записом за Дт рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» у кореспонденції з Кт субрахунків 371 або 631. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується до інших операційних витрат, а саме у Дт субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги».

Про податкові різниці з податку на прибуток, що вимикають при списанні дебіторської заборгованості ми писали тут та тут.

Списання кредиторської заборгованості

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці виникають, лише у разі якщо під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року суми такої заборгованості призвели до виникнення доходів або витрат – такі суми не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінрезультат до оподаткування:

  • зменшується на суму таких доходів;
  • збільшується на суму таких витрат.

Під час списання будь-якої кредиторської заборгованості, відповідно до п. 5 П(С)БО 11 підприємство-боржник відображає дохід. Цей дохід визнається в бухобліку згідно з п. 5 П(С)БО 15.

При цьому щодо монетарної заборгованості її сума обчислюватиметься за валютним курсом НБУ на дату її списання та відображатиметься за Кт субрахунку 746 "Інші доходи" (списання кредиторської заборгованості, що не виникла під час операційного циклу) або субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості". На цю ж дату розраховуються і курсові різниці з відповідним відображенням доходу від курсових різниць (субрах. 744) або витрат (субрах. 974). Кореспондуючим рахунком у всіх випадках буде рахунок обліку розрахунків з нерезидентом, зокрема, субрахунки 371 чи 362.

Для уникнення податкових ризиків слід визнати дохід від списання безнадійної кредиторської заборгованості в тому звітному періоді, коли вона стала відповідати критеріям п. 5 П(С)БО 11.

ПДВ

При списанні кредиторської заборгованості зобов’язання з ПДВ відповідно до  п. 198.5 ПКУ не виникають, якщо товари, що були отримані від цього постачальника, були використані в оподатковуваних операціях. Списання кредиторської заборгованості у даному випадку не спричиняє виникнення ПДВ-зобов'язань.

У разі списання товарної (підприємство отримало від нерезидента оплату і не поставило товар) заборгованості наслідків з ПДВ також не виникає.

Також податкові наслідки та облік дебіторської і кредиторської заборгованості, в тому числі і перед нерезидентом розглядали спеціалісти у «Віснику».

Доступ к полному тексту этой консультации возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите подписку, перейдя по ссылке;  стоимость минимального пакета «Мой ассистент» составляет только 36 грн в месяц.

Спасибо за понимание.

Автор:
Станислав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Госрегулирование / ВЭД
Теги:
Задолженность , Нерезиденты , ВЭД

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме