• Посилання скопійовано

Експорт нерозмитненого товару, який поміщено в режим митного складу

Підприємство придбало товар за кордоном та помістило його у митний режим митного складу. Товар ще не розмитнено. Чи можна експортувати цей товар з митного складу без розмитнення? Що буде з бюджетним відшкодуванням ПДВ у такому разі?

Митний склад – це один з митних режимів, встановлених ст. 70 МКУ.

Відповідно до ст. 121 МКУ митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається МКУ (ст. 129 МКУ).

Податківці зазначають, що іноземні товари, які зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані (див. тут).

Отже, підприємство може обрати, у який митний режим помістити товари після завершення режиму митного складу:

  1. Помістити товари в режим імпорту для їх подальшого експорту на загальних підставах;
  2. Помістити товари в режим реекспорту, не поміщуючи їх у режим імпорту. На нашу думку, таку можливість дає норма пп. 4 ст. 86 МКУ: якщо товари були поміщені у митний режим митного складу та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання.

Якщо імпортувати та експортувати товари на загальних підставах, то:

  • При імпорті сплачується «імпортний» ПДВ та всі належні митні платежі;
  • Підприємство має право на податковий кредит з ПДВ на підставі пп. «ґ» п. 198.1 ПКУ.
  • При експорті підприємство має право застосувати ставку ПДВ 0% - на загальних підставах (пп. 206.4 ПКУ).
  • Далі, підприємство має право на бюджетне відшкодування на загальних підставах, визначених ст. 200 ПКУ, якщо за підсумками декларації з ПДВ сформується від’ємне значення (рядок 19 декларації).

Якщо помістити товари на митному складі не в режим імпорту, а одразу в режим реекспорту, то слід мати на увазі, що відповідно до пп. 206.5 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пп. 3 та 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, що оподатковуються ПДВ  за нульовою ставкою. Для даної ситуації ці п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ не застосовуються, а отже, в даному випадку реекспорт буде звільненою операцією.

Отже, якщо при імпорті таких товарів було сплачено «імпортний» ПДВ, то суми такого ПДВ:

  • або з самого початку не включаються до податкового кредиту при складанні декларації з ПДВ;
  • або, якщо ПК таки було визнано, слід нарахувати податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ.

Щодо такого донарахування ПДВ  ми писали тут.

Відповідно, за операцією реекспорту не виникає від’ємної суми ПДВ, яку можна було б подати на відшкодування.

 

Відображення бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ

Розрахунок суми бюджетного відшкодування ведеться у додатку 3 до декларації з ПДВ.

У таблиці 1 додатка 3 зазначаються такі показники:

  1. Cума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пп. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 - рядок 20.1 декларації);
  2. Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка "Усього" графи 7 таблиці 2). Тут зазначаються, в тому числі, суми «імпортного» ПДВ, сплаченого на митниці;
  3. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2  декларації за поточний звітний (податковий) період). Тут підприємство самостійно визначає суму, яку воно бажає заявити до бюджетного відшкодування.

Щодо заповнення додатку 3 до декларації з ПДВ читайте тут та тут>> 

***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202450
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024231
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024471
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023239
  • Якими документами підтвердити витрати для інвестиційного прибутку за п. 141.4 ПКУ
    Якими документами підтверджуються витрати для визначення інвестиційного прибутку відповідно до п. 141.4 ПКУ, якщо як продавець, так і покупець корпоративних прав — юрособи-нерезиденти? Чи достатньо буде виписки з рахунку щодо понесених витрат на придбання/отримання корпоративних прав?
    16.08.202395