• Посилання скопійовано

Експорт послуг «єдинником»: як оподаткувати?

Підприємство (платник ЄП та ПДВ) надає послуги нерезиденту. Зокрема, надає інформаційно-консультаційні (проведення семінару на території України) та проектні роботи. Як оподатковувати таку операцію? Чи потрібно подавати звіт про пільги?

Єдиний податок

Згідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом юрособи, платника єдиного податку, є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (пп. 292.5 ПКУ).

При цьому, варто звернути увагу, що наразі у випадку отримання валюти, вона зараховується на транзитний (розподільчий) рахунок підприємства для виконання вимог щодо обов’язкового продажу частини такої валюти (на сьогодні - це 30%). Водночас, такий транзитний рахунок є службовим рахунком банку і не належить безпосередньо підприємству (про що зазначали податківці у своїх ІПК, зокрема, тут). У зв’язку з цим, до доходу платника єдиного податку при надходженні валютної виручки включається:

  • сума, що надійшла на поточний рахунок платника у гривнях після обов’язкового продажу 30% валютної виручки банком на дату зарахування грошей у гривнях (без вирахування з такої суми утриманої комісії банку!);
  • залишок (70%) виручки в іноземній валюті, який не підлягає обов’язковому обміну в гривнях за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату надходження грошей на валютний рахунок.

Окремо звертаємо увагу і на позицію податківців щодо врахування у складі доходу ЮО - платника ЄП позитивних курсових різниць. Так, у «ЗІР» (підкатегорія 108.01.02) вони зазначають: «Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи мають здійснити перерахунок залишку іноземної валюти, яка обліковується на поточному валютному рахунку такого платника, на дату закінчення звітного кварталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Позитивні курсові різниці від такого перерахунку відображаються у складі доходів платника єдиного податку третьої групи, від’ємні курсові різниці – не зменшують базу оподаткування єдиним податком».

 

ПДВ

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, зокрема:

  • місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних послуг, а також надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання – тобто в даному випадку за межами території України (пп. «в» п. 186.3 ПКУ);
  • місцем надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів є місце фактичного їх надання – тобто в даному випадку на території України;
  • місцем постачання послуг, що пов’язані з нерухомим майном, зокрема, послуг з підготовки та проведення будівельних робіт (до яких, за роз’ясненням ДФСУ у «ЗІР» (підкатегорія 101.05), належать проектно-конструкторські та будівельно-монтажні роботи) є фактичне місцезнаходження такого нерухомого майна. Тож, якщо нерухоме майно, щодо якого здійснюються проектні роботи, знаходиться за межами території України, то місце постачання таких послуг знаходиться за межами України.

Місцем постачання всіх інших послуг, які не зазначені у пп. 186.2 та 186.3 ПКУ, є місце реєстрації постачальника. Відповідно підприємство, зважаючи на формулювання та характер послуг, що надаються нерезидентом, повинно визначити місце постачання послуг в залежності від місця надання таких послуг.

Якщо визначене місце знаходиться за межами території України, то операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. На таку операцію податкова накладна не складається, а у декларації з ПДВ вартість наданих послуг відображається у рядку 5 та Додатку 6 відповідно.

У разі ж, якщо підприємство визначає місце постачання послуг на території України (зокрема, проведення семінарів на території України), то за такою операцією воно нараховує ПДВ в загальному порядку (за ставкою 20%), і складає податкову накладну як на неплатника ПДВ (умовний ІПН «100000000000»). У такому випадку ПЗ з ПДВ виникають за загальним правилом, встановленим пп. 187.1 ПКУ, а саме - датою виникнення першої події:

  • або датою зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплату послуг, що підлягають постачанню;
  • або датою оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

 

Звіт про суми податкових пільг

Як зазначено у пп. 30.9 ПКУ, податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

При цьому, як роз’яснюють податківці, до звіту про суми податкових пільг включаються лише ті податкові пільги, які визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що здійснюються на митній території України, є об'єктами обкладення ПДВ і відповідно до ПКУ та міжнародних договорів України, ратифікованих ВРУ, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також ті, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Отже, операції, які не є об'єктом оподаткування, не відображаються в Довідниках податкових пільг та у звіті про суми податкових пільг.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202454
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242