Дати митної декларації та акта перевізника різні: як сформувати собівартість імпортованого товару?

Щодо визнання дій транспортної компанії правомірними, чи ні, необхідно керуватися відповідними пунктами договору перевезення щодо строків складання рахунків (актів виконаної транспортної роботи).

За загальним порядком, встановленим п. 14.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363, остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника. Цей рахунок має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.

Щодо визначення первісної вартості імпортованого товару, зазначимо таке.

До фактичних витрат, наведених у п. 9 П(С)БО 9, які складають собівартість запасів, крім іншого належать транспортно-заготівельні витрати (далі – ТЗВ).

Під ТЗВ слід розуміти витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів. 

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів (200 або 289), щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, визначається сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, з відображенням її на аналогічних рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. 

Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу ТЗВ наведені в додатку до П(С)БО 9. 

У п. 5.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2 (далі – Методичні рекомендації №2), зазначено, що включення ТЗВ до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна правильно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці (абз. 6 п. 9 П(С)БО 9 та п. 5.6 Методичних рекомендацій №2).

Тому в ситуації, що розглядається, вартість транспортування доцільно обліковувати на окремому субрахунку 200 або 289, а первісну вартість визначати без урахування вартості транспортних витрат.

З альтернативним варіантом, коли імпортовані товари не розмитнені та знаходяться на складі тимчасового зберігання, можна ознайомитися тут>>